«Підготовляти молодь до наукової і народньої праці та водночас творити для неї моральну основу, голошену католицькою Церквою, пізнавати минуле українського народу, його християнський світогляд цілого Сходу...» — ось основні цілі Українського Католицького Університету, як це стверджує його статут. Це також і ціль вакаційних курсів, що їх влаштовує кожного року в Римі цей університет.
XIII Вакаційний Курс тривав від 23 червня до 23 липня 1983 р. Його загальна тема: «Напередодні Українського тисячоліття». Цього року викладали на ньому такі професори: о. д-р Ол. Баран (Вплив візантійського мистецтва на Русь-Україну), д-р В. Ісаїв (Роля родини в українській спільноті), д-р В. Лев (Релігійні мотиви в українському фолкльорі), д-р Б. Лончина (Італійська мова), д-р М. Марунчак (Українці в діяспорі), д-р М. Овчаренко (Любов і родина в українській поезії), о. д-р М. Пришляк (Родина в християнському мисленні). На курсі було 22 навчальні дні, 86 годин викладів, 6 — духовних наук.
На курси вписалося 40 студентів., з того 25 із США, а 15 з Канади; з них 26 дівчат та 14 хлопців. Т-во «Свята Софія» признало стипендії для більшости учасників. Зокрема, Т-во «Свята Софія» із США признало 22 стипендії на загальну суму 10,800 дол., а канадське Т-во «Свята Софія» признало стипендії 12 студентам.
Фреквенція студентів на викладах була задовільна. Не пропустило ні одного дня навчання 7 студентів; 19 студентів пропустило 1 день навчання, 4 студенти пропустили 2 дні, 5 студентів — 3 дні; 2 студенти — 4 дні. по одному студентові пропустило 5 і 7 днів. В тому включені захворювання, що їх цього року було більше, ніж в минулих роках.
Кожний учасник курсу мав обов’язок скласти принайменше 3 іспити. Два студенти не склали ні одного іспиту, один склав 1 іспит. Решта склала іспити ось так: в о. О. Барана — 36 студентів, в проф. В. Лева — 25 студентів, в проф. В. Ісаєва — 24 студентів, в проф. М. Овчаренко — 14 студентів, в проф. Б. Лончини — 12 студентів, в о. М. Пришляка – 11 студентів, в проф. М. Марунчака — 9 студентів.
В середу 6 липня всі студенти взяли участь в загальній авдієнції у Святішого Отця на площі св. Петра. Ми мали першорядні місця, і наші студенти мали змогу привітатися з папою, а то й сказати кілька слів до нього. Папа привітав нас теж коротким словом українською мовою, коли промовляв до учасників авдієнції із свого трону. Наші студенти прийшли на авдієнцію з різними транспарантами, головно написами про тисячоліття. Більшість їх була одягнена у вишивані блюзочки чи сорочки.
У празник свв. Петра і Павла, 12 липня всі взяли участь у прощі Ювілейного Року Відкуплення до базиліки св. Петра під проводом архиєп. М. Любачівського, який відправив молебен над гробом св. Йосафата, та о. д-ра І. Музички, що виголосив відповідну проповідь.
Учасники курсу відбули 4 цілоденні прогульки окремим автобусом, а саме до: Монтекассіно і Помпеїв (2 липня), Орвієто та Ассізі (9 липня), Флоренції (16 липня) та Кастеллі Романі (Студіон, Ґроттаферата, 19 липня). Відвідали також ватиканські городи за старанням і під проводом о. д-ра І. Дацька. Крім того, мгр Андрій Онуферко, асистент керівника курсу, зорганізував для студентів прогульки по Риму, до Тіволі, на оперу під голим небом і на концерти.
Урочисте закінчення Курсу відбулося в суботу 23 липня. О год. 5-ій пополудні о. ректор І. Музичка відправив Молебен у соборі Святої Софії, після чого всі перейшли до авлі університету, де відбулося закриття курсу. Керівник Курсу, проф. Б. Лончина, здав звіт про перебіг курсу, підкреслив його ціль, попрощав студентів і побажав їм дальших успіхів у житті. Від студентів коротке слово виголосите студ. Василь Маркусь, кажучи: «Ми вчилися не тільки в цій авлі, але й також у більшій клясі — в Римі й поза Римом. Бачили історичні пам’ятки, мистецькі твори, архітектурні чуда. А поза Римом римське місто Помпеї, середньовічне місто Ассізі, ренесансове місто Фльоренцію». Учасники курсу Леся Чермакі Марко Міхалков подарували університетові, на руки о. ректора І. Музички, портрет Маркіяна Шашкевича, що його привіз з Вінніпегу проф. М. Марунчак.
Згодом усі курсанти та гості перейшли до атріюму, куди прийшов Блаженніший Йосиф і сказав до студентів коротке прощальне слово. «Ви черпали знання,— говорив Патріярх,— зі свого рідного здорового джерела, щоб цього рідного духа взяти з собою для свого життя і для добра свого народу. В науці, як і в інших здобутках людини, не можна бути самолюбним. Що одержали, дайте другим для нашого розвитку й піднесення».
Відспіванням Молитви за Патріярха закінчено цю врочистість. Після того кожний студент прощався з Блаженнішим. На закінчення зроблено спільне фото учасників Вакаційного Курсу та Курсу для Постійного Дияконату.
Богдан І. Лончина
