В імені Ради Громадських Організацій за Патріярхат сердечно вітаю всіх, що прийшли вшанувати нашого світоча, батька і Главу Української Помісної Католицької Церкви, Патріярха Йосифа.
Маємо щастя і ласку у Бога святкувати чергові уродини Патріярха Йосифа І і рівночасно двадцятьріччя звільнення з московсько-комуністичної варварської неволі-каторги. Це свято є святом нашої ідентичности, самобутньости і помісности Української Католицької Церкви.
Сьогоднішнє свято в честь їх Блаженства Патріярха і Патріярхії, це святкування події, що напередодні наших приготувань до ювілею 1000-ліття Християнства України своїм змістом і значенням рівняється передовим історичним нашим державним актам.
Так, як у часі рождества Сина Божого — в добу присмерку і духового упадку і морального розладдя — Господь посилає трьом владикам, мудрецям, які спішать з поклоном до Месії — Зорю, яка запроваджує їх до місця правди і спасення, так і нашій страдниці Церкві й народові в час присмерку, нещастя, горя і зневіри, по зруйнуванні нашої Церкви на батьківщині московсько-комуністичним варваром, Господь посилає чудом збереженого нам Ісповідника, новітнього пророка, Блаженнішого Отця Йосифа, який вказує нам святий Божий шлях — куди нам йти, щоб себе зберегти і жити гідністю і честю людини — творіння Божого.
Поза цими основними і вагомими значеннями сьогоднішніх наших святкувань — це в першу міру наш синівський доземний поклін пошани і любови їх Блаженству за ті всі надлюдські духові й фізичні терпіння за нашу Церкву і батьківщину, за її духове скріплення в змаганні до всенаціонального ідеалу — ідею єдности Церкви й народу.
Це також наш глибокий поклін вдячности-подяки за довершені монументальні твори й чини, здвигнені для закріплення нашої ідентичности, самобутньости та дальшого духового, релігійного, національного розвитку і поступу. Нарешті, це наш маніфест послуху і вірности їх Блаженству Патріярхові Йосифові.
Хто не визнає ідеї патріярхату, той засуджує себе і нашу Церкву на поселеннях, в недалекій майбутності, на духово-релігійну, і цим самим національну смерть, денаціоналізацію і асиміляцію. Хто стоїть осторонь мирянського Патріярхального руху, той послаблює моральні й духові сили Церкви і народу.
Тому сьогодні, в ідейно-духовій атмосфері свята, зачерпнім свіжого, чистого повітря для припливу нових наших духовних і моральних сил та скріплення віри і стійкости у змаганнях за нашу святу правду. А за нашого Світоча Блаженнішого Патріярха Йосифа благаймо у Всевишнього Господа Бога многих літ, сили, здоров’я та щедрих ласк для завершення великої справи.
