Мої дорогі!
Віддаль між празником Христового Різдва і Богоявлення близька, аж занадто близька на перший погляд. На Свят-Вечір ми вітали Господа нашого як дитя, а ось по короткому часі вітаємо як «совершенна іже от совершеннаго». В обох випадках Він приходить до нас, нам появляється, є для нас Богоявленням. На Свят-Вечір відоме це було тільки кільком особам, втаємниченим у Божий плян воплочення. На Богоявлення Христос виступає публічно і починає свою проповідь Євангелія, починає роздавати свої скарби, що їх приніс нам з неба, починає Своє Боже царство на землі з усіма його небесними благами.
І знову тут виступає творчість нашої української Душі. По своїй появі над Йорданом Христос роздає свої щедроти у виді свого милосердя для нас. Він для нас щедрий, милосердний, Той, що дає свої небесні багатства. Так і називається цей вечір — вечір щедрот Божих, які розсипає між нами. Коли б ви могли були бачити ці звичаї Щедрого Вечора в Україні! З усіма всім ділились, навіть з домашніми звірятами, навіть вони тоді наче належали до родини, і Дійсно — Христос прийшов обновити всю твар! — співає наша Літургія.
Бог щедрий і хоче щедрости, милости від нас між нами. Він прийшов нам сказати, що ми один одному брат, що ми Його родина.
Одного разу, коли у притчі Христос описував своє Царство на землі, один книжник з радости закликав:
«Щасливий, хліб їстиме хліб у царстві Божім!» (Лк. 14,15). Так! Бо Христове царство — царство милосердя-щедрот. І ми це сьогодні згадуємо з тією самою радістю, як на Свят-Вечір. До нашого різдвяного привіту можемо додати:
Христос рождається — Христос посеред нас!
УКУ, 18.1.1983
Йосиф, Патріярх і Кардинал