«Католіше Нахріхтен Агентур» у свойому виданні Інформаційної служби, ч. 48, за 25 листопада 1982 р. подала вістку під заголовком «Курія проти українців: дипломатія з загубленими листами»
Розбіжності між Курією й Українською Католицькою (уніятською) Церквою привели до чергового розчарування. Причиною цього був ювілей 50-річчя Колегії св. Йосафата, який провадять Василіяни в Римі, чин який на Сході Европи є сильно поширений. Святкування тривали три дні. Вони якраз почалися в день, коли папа повернувся з Еспанії. В першому святочному слові було повідомлено, що Папа Іван Павло II прибуде на останній день ювілейних святкувань. Але цього не сталося. Як причину його відсутности учасникам святкувань було подано, що Святіший Отець після своєї подорожі по Еспанії є змучений і тому не може взяти участи. Розчарування українців перетворилось у смуток і обурення, коли вони довідались, що Папа Іван Павло II не одержав від українців пересланого запрошення. Запрошення «загубилося» в Державному Секретаріяті.
Це вже не вперше, що запрошення українців до папи зникло, можна припускати, що тут ідеться про «цілеве недобачення» в канцелярії Казаролі.
Ще в 1979 р. особистий лист Голови Української Католицької Церкви, Кардинала Йосифа Сліпого до папи Державний Секретаріят не доручив. Щойно, коли Митрополит Максим Германюк, під час приватної авдієнції запитав папу, чому він не відповів на листа, щойно тоді папа довідався про цього листа. На особисту інтервенцію папи нарешті лист знайшовся. Як консеквенція цього випадку була та, що незабаром українці малим хлопцем, під час щотижневої авдієнції особисто папі доручили петицію. Українці менше знаходять зрозуміння до свавільної дипломатії Курії Державного Секретаріяту, ніж Василіяни — в 19 столітті, вишколені єзуїтами, сліпо вірні папі та Курії, і в жодному випадку не належать до того крила українців, що домагається визнання українського патріярхату.
Правдоподібно, що певні кола у Ватикані роблять все можливе, щоб оминути зустрічі українців з папою, перешкодити, щоб Папа Іван Павло II не сказав приятельських слів до Кардинала Сліпого і його вірних. Бо дотепер такі вислові папи все спричиняли труднощі у стосунках з московським патріярхом.
