У вівторок, 7 грудня 1982 р. делегація патріярхальних діячів з Нью-Йорку в складі: М. Галів, Ярослав Клим, Ярослав Пастушенко і Ева Піддубчишин відвідали Український Народній Союз і редакцію «Свободи» у Джерзі Сіті. Під час відвідин відбули спільну зустріч, в якій взяли участь: головний предсідник УНС д-р Іван Флис, секретар — Володимир Сохан, скарбник — Уляна Дячук і головний редактор «Свободи» — Зенон Снилик.
Метою відвідин була справа листа префекта Священної Конгрегації для Східніх Церков, кард. Владислава Рубіна, з 6 липня 1982 p., що його він розіслав до всіх наших владик і копію до Патріяршої Канцелярії. На цього листа рішучо відповів В. Рубінові Патріярх Йосиф.
На засіданні управи Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку, що відбулось 3 грудня 1982 р. і в якому взяли участь члени управи та запрошені патріярхальні діячі, разом було 22 особи. Присутні вирішили, щоб у справі листа була відряджена делегація до УНС і редакції «Свободи» поінформувати їх про листи і загальну ситуацію в цій справі, представити плян дії Т-ва та прохати УНС в цій справі піддержки. Згідно з рішенням, делегація відбула спільну зустріч з головною президією УНС і головним редактором «Свободи».
Загальне з’ясування проблеми представив Микола Галів. Він спершу подякував за те, що керівники УНС і редакції «Свободи» уділили для Т-ва багато часу, щоб вислухати найновіші проблеми, що стались на українському церковному відтинку, та обмінятись думками. При цьому підкреслив, що справа, з якою приходять представники Т-ва, має загально українське значення, і тому всі повинні в цьому відношенні заняти належне становище. Лист кард. Владислава Рубіна є не тільки образливий для Патріярха Йосифа і нашої Церкви, але він ображає український нарід в цілому, тому всі повинні до нього зайняти розважне і рішуче становище. Звичайно, в нормальних обставинах повинні були наші владики зайняти становище, стати в обороні Глави і Батька — Патріярха Йосифа і тим самим нашої Церкви. На жаль, цього не сталось, і тому одна складова частина Божого Люду — миряни рішились сказати рішуче слово у цій справі. Поруч з цим М. Галів згадав про ролю мирян після Вселенського Собору Ватиканського II, яка є значно іншою, ніж перед двадцятьма роками. Відмітив факт, що рішення останнього синоду нашої Церкви з кінця 1980 року не побачили денного світла, бо папа їх держить під своїм замком. Обмінні листи — патріярха Пімена до Папи Івана Павла II і його відповідь, всім відомі. Ці листи, що писались поза відомом нашої Церкви, є для нас болючі. В цій справі миряни не виявили належної постави і не сказали рішучого слова. Нас потішали, що це не писав папа, але хтось інший. Не займали ми становища до папських буль, які також були образливими і, на жаль, все це стається за доброго Папи Івана Павла II, папи-поляка.
Лист, що є написаний як реакція на Послання Патріярха Йосифа в його 90-річчя, не був написаний до Патріярха Йосифа, як нормально водиться, але розісланий всім нашим владикам і також вислано до Патріяршої Канцелярії. В листі підкреслено, що — «говорити, що існує Патріярхат є насильством». Відкритим стоїть питання — над ким? Також говориться про лояльність. Адже за цю лояльність Патріярх Йосиф відбув 18 років каторги, а наша Церква втратила багатьох владик, сотні священиків, монахинь і монахів та тисячі мирян. На такого листа ми не можемо мовчати. В справі рішучої акції вже пороблені деякі пляни, які в найближчому часі має прийняти й одобрити крайова управа Т-ва, як також УПСО. «Від Вас, тобто Головного уряду УНС і редакції «Свободи», просимо підтримки цілої акції, бо за долю Церкви, згідно з Вселенським Собором Ватиканським II, відповідають також миряни»,— закінчив М. Галів.
Після вищенаведеного з’ясування давали ще додаткові інформації Ева Піддубчишин, Я. Клим і Я. Пастушенко. На тлі висловлених проблем розв’язався досить жвавий обмін думок. Ставились додаткові питання і уточнення. Висловлені думки були сприйняті зі зрозумінням. На закінчення голова УНС д-р Іван Флис подякував делегації за те, що представники Т-ва прийшли і поінформували про ситуацію на церковному відтинку, та запевнив, що УНС все зробить, що буде у його спроможності.
