Італійська газета «Іль Борґезе» надрукувала в числі з 12 липня 1982 р. вістку під заголовком «Каґебівські ікони». Подаємо її в дослівному перекладі:
«Пограбувавши всі старовинні російські святині та манастирі з їх найкращих ікон, щоб їх продати на Заході (давня ікона може легко осягнути вартість дол.), таємна совєтська поліція доручила випродукувати у певних спеціяльних майстернях другорядні ікони, вживаючи до цього старе дерево. Були це досконалі імітації, і з цим прийшов приплив дорогоцінної валюти до порожніх совєтських кас. Тоді забракло такого дерева. Одначе КҐБ знайшло інше джерело.
В одній покиненій околиці східніх Карпат, у самих горах, жили три побожні православні племена: гуцули, лемки й бойки, які говорять діялектом, подібним до українського. При кінці Другої світової війни ці племена воювали проти комуністичних польських партизан. З приходом Червоної Армії їх подесятковано й вивезено за Урал. їхні села й церкви попали в руїну. Цього року деякі агенти КҐБ, провірюючи цю околицю, випадково відкрили тисячі ікон та старе забуте дерево. Радянські мистці тепер відновлюють їх, щоб опісля залити ними західній ринок».
