Хоч це може не подобатись, але варто, щоб наші владики знали,
що про них думають деякі наші священики. Нам надіслала літня жінка (понад 80 років),
М. Бзова, листа від о. Богдана Каричека, з яким вона була у переписці.
Правда, о. Богдан Каричек помер. Його лист датований 25 січня 1977 р.
Запевняємо, що Лист є автентичний, оригінал якого є в посіданні редакції.
Лист не був призначений для публікації тоді, коли він був написаний,
але порушені в ньому думки є цікаві, й тому хочемо познайомити з ними наших читачів.
Висловлені думки о. Богданом є дуже обтяжуючими для владик.
Можна сказати, що не всі так думають, але напевно багато з тим будуть погоджуватись,
але не хочуть чи не мають відваги голосно цього сказати. Все ж таки можна з певністю ставити твердження, що о. Богдан не є одинокий, що так думав.
Ми могли б назвати імена й інших священиків,
але не бажаємо нікого ставити в незручне положення.
Незалежно від всього слід підкреслити, що перед владиками лежить велика відповідальність, і вони повинні це взяти до уваги. На жаль, владики (правда, не всі) не можуть сказати,
що вони зробили все, що було в їх спроможностях, але не вийшло.
Цього наші владики не можуть сказати,— а шкода.
Редакція
СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ
Атабаска, 25 січня 1977.
Дорога наша Пані Бзова,
Дякую Вам за Вашого, повного журби, листа. Нам обом приємно почути, що є хтось, кому лежить на серці велич нашої многостраждальної Церкви і поневоленого народу. Та на жаль, таких мало сьогодні. Це скорше відчувають «низи», а наша «верхівка» як не ворожа, то обоятна до справ Патріярхату. Та ж самі владики є поділені. Були випадки, що деякі з них їздили, писали, посилали делегації до Папи, щоб не проголошував патріярхату. Отже, перша вина, що він так поступив, то незгода в нашому суспільстві, а головно в церковних кругах. Ні один східній Патріярхат не повстав з ласки Риму, це Церква даного народу виборола його, своєю впертістю, спільною працею. Якщо б всі сказали, що ми маємо Патріярха, якщо б всі, як один, йому підчинилися, його слухали і тільки від нього одержували розпорядки, а коли б це побачив Ватикан, то не мав би іншого виходу, як затвердити те, що сталося без його ласки. Чи не так?
Щодо шовіністичного «Вестерн Католік», то кожному повинно бути ясним, що це є орган латинської верхівки в Альберті, тієї самої, що зграбувала нам десятки тисяч наших молодих людей, заманюючи їх до латинських костелів до ворожих нашій Церкві ніби релігійних товариств, у яких нашу молодь зроблено яничарами. Для того журналу Папське рішення є водою на їхній млин, змолоти «греко-католиків і спекти латинську паляницю, посипавши зрадницьким порошком», ви канадці, а не якісь українці.
Третя причина такого стану для нашої Церкви є московські залицяння Ватикану. Чому вони є: відповідь на це може дати пророцтво, яке каже, що прийде переломовий час для Церкви Христової: Рим буде опанований ворогами, гріб святого Петра буде знищений, а на Його престолі засяде антихрист, тоді доперва прийде реакція, все вороже пропаде, а Церква Христова затріюмфує і зацвіте, як ніколи перед тим. Отже, беручи це під увагу, не можна думати, що це станеться нараз, але поступово, зло буде вкрадатися до Ватикану, і може якраз теперішні залицяння з безбожниками і виконування їхніх домагань є початком того, що має наступити. Так починається нищення того, що було святим для всіх. Потоптання правди Христової, за яку Христос помер, а якої Пилат не міг зрозуміти, видаючи Спасителя на смерть.
Ми, Дорога Пані Бзова, не тратьмо надії, вірмо у Христову ПРАВДУ, а вона нас звільнить.
В залученні надсилаю для Вас ВІДПУСТОВІ МОЛИТВИ, у вільних хвилях користайте з них, жертвуючи за померлих і живих, бо багато помагає добра молитва.
Кінчу, і щиро Вас ми обоє здоровимо, а Господь нехай буде з Вами.
о. Богдан і Марія Каричек
