Відомо, що в половині травня ц.р. відбувся «Конгрес миру» у Москві. Кремлівські вожді, що були душогубцями сотень мільйонів невинних людей, сьогодні поневолили волелюбні народи, а в останньому часі загарбали Афганістан і в Польщі створили воєнне поготівля. Треба дивуватись їх нахабності, що вони взялись організовувати «Конгрес миру» у Москві. Коли ж до цього додати внутрішній терор у всьому Радянському Союзі, хоч він і підписав Гельсінські Угоди, а перед тим ще хартію ОН, але все, що він робить супроти своїх дисидентів та всіх рядових громадян, всіх тих, що не думають так, як наказано, або тих, що висловлюють свою критичну думку, тепер переслідують і тероризують, судять на закритих судах, висилають на примусові праці й заслання. Та ми не збираємось всього вичисляти, бо це забрало б нам багато дорогого місця в журналі, але робимо тільки окремі натяки на це. І хто ж це влаштовує «Конгрес миру»? Власне ті ж самі кремлівські вожді і душогубці, які готуються до війни! Згідно з останніми змінами на найвищому щаблі в Кремлі запримічується, що дотеперішній вождь «всемогучого» КДБ Андропов вже майже зайняв місце сучасного Ілліча — Брежнєва. Отже, можна собі уявити, як буде виглядати Радянський Союз під повним контролем і керівництвом шефа КДБ Андропова!
Як відомо, не багато представників із Західнього Світу взяло участь у «Конгресі миру», що відбувся у Москві. З США взяв участь відомий баптистський діяч і проповідник Білі Ґрагам. Ще перед його виїздом були в американській пресі статті на тему його поїздки, в яких йому дораджували не їхати і не брати участи у цій маріонетковій імпрезі миру. Всі висунені аргументи не переконали Б. Ґрагама.
Як виявляється із тверджень Білі Ґрагама, що їх він подав пресі, він належить до винятково «здібних» і «бистрих» осіб, бо на протязі дослівно кількох днів він збагнув Радянський Союз і побачив, що в Радянському Союзі немає переслідування за релігію. На цю тему сьогодні на Заході написані томи праць, в яких доведено і показано, як ліквідувались церкви. А ось Українську Католицьку Церкву в Україні зліквідовано, а сьогодні переслідують і судять її вірних тому, що вони дальше себе називають українцями-католиками і визнають зверхність Апостольської Столиці. Мало того, тут, на Заході, є вже безпосередні свідки з Радянського Союзу, які підтвердили ставлення Радянського Союзу до релігії. Тут можна назвати А.Солженіцина та співбрата Білі Ґрагама,— провідного баптиста Ґеорґа Вінса, який кілька років тому прибув до США з Радянського Союзу.
1. Білі Ґрагам сказав репортерам, що церкви, які він відвідав у Москві, були переповнені так, як у його рідній місцевості, в Шарлоті, Небраска. До цього кореспондент «Вашінґтон пост» додає, що одна третя в церкві були аґенти КД Б, одна третя інтернаціональні туристи, і одна третя — старші жінки.
2. Під час його побуту в церкві одна жінка витягнула транспарант, на якому був напис: «Вимагаємо свободи релігії». Жінку негайно аґенти КДБ виволокли з церкви. На це Білі Ґрагам сказав: «Звичайно, людей арештовують всюди в світі «за різні причини». Він до цього додав, що також і в його церкві деякі люди були арештовані поліцією за те, що вони робили заколот.
3. Його запитали, чи він погоджується з тим, що сказав митрополит Російської Православної Церкви, що Православна Церква має цілковиту свободу релігії в Радянському Союзі. Бідолашний Білі Ґрагам відповів, що він не знає, бо він тільки кілька днів, як приїхав до Москви, і що церкви, які були відчинені, були заповнені людьми. Як мас виглядати ця свобода, і як може розвиватись релігія, коли після смерти Сталіна тільки одна з багатьох семінарій в Росії уціліла. Релігійний центр — Заґорськ — випускає на рік лише 12 священиків, які мають обслуговувати біля 250 мільйонів населення!
Білі Ґрагаму пригадали, що в американській амбасаді в Москві є родина п’ятидесятників, що вже давно бажає емігрувати до країни, де є свобода релігії. Цікаво, чому Білі Ґрагам не попробував зустрітись з своїми співбратами-баптистами, які нічого протизаконного не роблять в Радянському Союзі, але їх всеж таки судять і карають. Просім Господа Бога, щоб Білі Ґрагаму простив цього великого гріха, що його він зробив своїми фалшивими словами та відкрив йому очі та просвітив, що з дияволом не треба вести жодного діялогу. Треба припускати, що участь Білі Ґрагама на «Конгресі миру» у Москві та його заяви — є тільки його власним заходом «світлого» сонця, початком кінця кар’єри цього блискучого проповідника і релігійного діяча. А шкода!
М. Г.
