Редакція журнала «Патріярхат» звернулась листовно з проханням до Владики Мирослава Марусина, Апостольського Візитатора для українців в Европі, щоб поінформував наших читачів про працю Кодифікаційної Комісії над Кодексам канонічного права для Східніх Церков, а також про діялог, який проходить між Католицькою і Православною Церквами. Владика Мирослав в Кодифікаційній Комісії над укладенням Кодексу для Східніх Церков займає ключове становище. Владика Мирослав є також в складі комісії, що займається діялогом між католиками з православними. Владика Мирослав був такий ласкавий і надіслав до редакції стосовні інформації, які друкуємо нижче. Подані інформації не включають найновіших праць і подій, які стались в останньому часі. Редакція ще звернеться до Владики Марусина з проханням, щоб він поінформував наших читачів про останні висліди праць Кодифікаційної Комісії і про події, що в останньому часі стались на відтинку діялогу Католицької і Православної Церков. Владиці Мирославові щиро дякуємо за надіслані інформації, і залишаємось в надії, що Владика не відмовить і в майбутньому буде інформувати наших читачів про поточні праці обидвох комісій.
Редакція
Відколи Ви, Владико, очолюєте Комісію для укладення Кодексу Східніх Церков?
Комісію насправді очолює кард. Йосиф Перекаттіль, а що він резидує далеко в Індії, то в практиці мені доводилося керувати працями Комісії та полагоджувати біжучі справи.
Нашу Комісію встановив с.п. Папа Павло VІ в 1972 році. Зайняла вона місце тієї першої Комісії, яку встановив був с. п. Пій XI в 1935 році. Завдання нашої Комісії — переробити Кодекс східнього канонічного права головно в світлі декретів Собору Ватиканського II. Перший звіт про діяльність 10-ох студійних гуртків нашої Комісії в роках від 1973 до 1977 склав перед Отцями Синоду три роки тому сам же кард. Перекаттіль. В ньому він виклав основні засади праці, зокрема т.зв. «принцип субсідіярности», який мав обезпечити в новому Кодексі все те, що має на увазі перш усього спасіння душ віруючих Східніх Церков і все те, що відповідає традиціям християнського Сходу. Хоча Східні Церкви завжди втішалися власним управлінням, проте пильно берегли спільні закони цілої Вселенської Церкви, до якої належить установлювати дисциплінарні норми, які зобов’язують всіх. Окремі Церкви Сходу мали колись і тепер мають своє партикулярне право. Але всі разом від найдавніших часів мають і дотримуються спільних законів, що зобов’язують усіх без винятку. Так, отже, спільний Кодекс є необхідний для всіх.
Мій звіт охоплював діяльність згаданої Комісії від осени 1977 року аж до наших днів.
Який конкретний здобуток дотеперішніх праць Комісії для укладення Кодексу Східніх Церков?
Конкретним і повним уже здобутком нашої діяльности є новий уклад цілого Кодексу Східнього Канонічного права, що складається з 28 титулів. Зошит «Про Богопочитання і св. Тайни» — 236 канонів вже розісланий до єпископів та до інших консультативних органів. Протягом останніх трьох років консультори нашої Комісії, розподілені на окремі студійні гуртки, відбули 50 тижнів праць. Був це для нас величезний труд і наполегливе змагання, щоб перевірити й упорядкувати ввесь матеріял. Готові зошитові випуски будуть поступово розіслані всім Патріярхам та Ієрархам Східніх Церков; також Синодам і Єпископським Конференціям і головним настоятелям чернечих Чинів, усім Інституціям Римської Курії й тим Університетам, в яких видається східне канонічне право.
Чому Кодекс східнього канонічного права поділено на «титули», а не на «книги»?
Поділ на «книги» є притаманний Кодексові латинського церковного права, тож такий поділ не відповідає східнім традиціям. Над цим питанням призадумувались уже члени тієї найпершої Комісії, яка свої, праці розпочала ще в 1929 році. Вже тоді стало наочним, що Кодекс для Східніх Церков треба укласти за східніми традиціями. Питання це вирішив Збір Кардиналів щойно в 1941 році: Кодекс східнього церковного права розподілено на 24 титули-глави. Два роки згодом появилася схема цілого Кодексу з розподілом на 24 глави. Вона в усю повноту відповідала найбільше відомим збіркам східніх канонів. Теперішня схема налічує 28 титули і впорядковано її згідно з давніми традиціями, хоч їх як слід достосовано до наших часів.
Ми були свідомі, що віддаляємось від укладу Кодексу Латинської Церкви. Уклад латинського Кодексу має перед очима такі поняття як «особи, речі, чинності», або «три обов’язки: навчання, освячення й управління», як поняття «слово і св. тайни» тощо. Треба було виразно звернутися до чисто східніх традицій, як це видно було з праць членів попередніх Комісій. Треба було теж мати на увазі і теперішній стан Східніх Церков і, зокрема, екуменічні починання.
Який загальний зміст нового Кодексу східнього канонічного права?
Початкові канони вияснюють поняття обряду, Церкви та приналежности до неї. Потім наступають канони про ієрархію Східніх Церков. Ту частину, яка говорить про загальні норми, про звичаї, про адміністративні чинності, привілеї, диспензи й тому подібне, перенесено на кінець Кодексу. Східні правники воліють, щоб книгу Кодексу церковного права розпочинати тими канонами, які мають на увазі перш усього Боже право, законні традиції Сходу і побудову Церкви. Отже ці речі знаходяться в початковій частині нового Кодексу. Краще відповідає східній ментальності, щоб у тій частині, яка стосується осіб, розпочинати з вершин церковної ієрархії: про Вселенського Архиєрея Папу Римського, про патріярхів і єпископів і щойно тоді говорити про духовенство і мирян. Після того, як з’ясовано ці речі, зовсім природньо наступають глави про навчальне управління Церкви, про Богопочитання і св. Тайни. Прикінцеві глави своїми канонами унормовують дисциплінарні справи Церкви, оскільки це — вияв її живучости. Тепер наша головна журба і завдання все це добре укласти і готову книгу віддати в руки отців-членів Комісії для остаточного вирішення. Часу ми не тратимо, бо свідомі ми того, що Кодекс повинен бути якнайскоріше готовий. Цього бажає собі сам Святий Отець, найвищий та єдиний наш законодавець. Ми всі тільки впорядники законів, на послузі Церкви та Христового намісника на землі.
А чи можливо передбачити час, коли Святий Отець проголосить новий Кодекс?
Не легко передбачити час проголошення нового кодексу, бо важко збагнути дальший шлях до мети, зваживши, що можуть стати на перешкоді додаткові проблеми. Десять гуртків наших консульторів вже закінчили своє завдання. Овочі праці п’яти груп ми віддали вже до рук Святого Отця, щоб знати, чи можна їх уже тепер вислати на адреси Консультативний органів. Тексти канонів, які саме тепер проходять остаточну редакцію, будуть розіслані в найближчих місяцях. Вже від літа цього року почали вони переходити стислу перевірку з боку поодиноких Східніх Церков, в особах їх єрархів та вчених правників, а також Дикастерій Римської Курії і деяких університетів. До нас повернуться завваження щодо помилок, навіть технічного порядку, різні завваги тощо. Президія Комісії буде скликати наново гуртки консульторів, які живуть у Римі та в Европі, для розглянення надісланих нам в приписний час листів. У результаті постане новий, справлений текст, остаточно готовий для презентації на пленарних засіданнях членів комісії, яка остаточно їх апробує. Шлях праці ще довгий і буде вимагати у нас і наших співробітників немало сил і трудів. Для цього роду праці замале іноді життя людини, але вистачає життя Церкви. Церква живе і дає життя, а ми можемо тільки радіти, що нашою працею виконуємо службу в користь наших братів і сестер усіх Східніх Католицьких Церков.
