В неділю, 7 березня 1982, Гартфорд разом із ближчими українськими громадами відзначив 90-річчя народин і 65-річчя священства Блаженнішого Патріярха Йосифа І.
Першими іскорками горіючої відданости Патріярхові полетіли десятки карточок з побажанням до Блаженнішого в Римі, від діточок школи українознавства, що її директором є інж. О. Пришляк, при церкві св. Михаїла в Гартфорді. Такий, саме невимушений вияв любови, чи не більше промовляє до серця того, який був позбавлений через довгі роки будь-якої любови.
Підготовою свята, далеко наперід трудилися: голова Українського Патріярхального Т-ва, Богдан Стельмах, як також парох церкви св. арх. Михаїла, о. монс. Стефан Чомко. Квитки і програмки (дбайливо оформлені Андрієм Рудиком) рознесли вістку всій околиці про намічені святкуання.
Не зважаючи на несприятливу погоду, церква св. Михаїла заповнилася (біля 550 осіб) парафіянами, численними гостями, молодечими організаціями Пласту, СУМ-А та Ветеранами зі своїми прапорами. Під спів хору «Діброва» процесія увійшла до відслуження архиєрейської св. Літургії, на чолі з Преосвященнішим Владикою Василем, Єпископом Стемфорду, при співучасті слідуючих священиків: о. архимандрит Віктор Поспішіл, о. Стефан Чомко, о. Петро Скреновськийь о. Ярослав Шуст, о. Володимир Бойсак, о. Йосиф Шаловка, о. Олексій Флоріді, о. Юрій Лукачик, о. Роман Білецький. о. Роман Големба, о. Іван Терлецький; капеляни: о. Іван Сквілєр, о. Лев Моско; диякони: о. Лев Любинський, о. Василь Завертуха. Св. Літургію співав хор під дириґентурою інж. Олександра Пришляка.
Безпосередньо після св. Літургії відбувся святочний бенкет із мистецькою програмою в приміщеннях шкільної залі.
За почесним столом засіли: Владика Василь, всі вище згадані отці як і також 12 учеників середньої школи св. Василія Великого в Стемфорді. На сцені виднівся великий маєстатичний портрет Патріярха Йосифа. Два ряди жовтих хризантем були приміщені в стопах Блаженнішого. Мішані хори Гартфорду і Ню Брітен, під керівництвом Андрія Пришляка і сольовим заспівом Я. Заставського, відспівали «Отче наш» Новохацького, після чого преосвященний Владика Василь поблагословив трапезу. Слідувала кантата А. Гнатишина «В честь Патріярха Йосифа І» із сольом Б. Крупи, добре виконана об’єднаними хорами.
Коротке вступне слово виголосив о. монс. С. Чомко, який теж представив господиню свята Рому Гайду, заступницю голови Краєвої і Світової Управи Українського Патріярхального Т-ва. Вона приємно і святочно переводила програму, короткими описами про Патріярха та поясненням мистецьких точок у двох мовах (з огляду на присутність чужинців). Інсценізацію молоді Нью-Гейвен «Привіт Патріярхові» (мистецька підготова Христини Мельник) присутні прийняли щирими оплесками. Головну розповідь вів Мирон Мельник. Діти: В. Зінич, К. Кузик, О. Марків, А. Мельник, Троян несли уявно п’ять подарунків для Патріярха, про які з чуттям деклямували.
Рецитацією «Мойсей» Івана Франка маестро Лідія Крушельницька зачарувала всіх. У великій залі, де містилося 450 осіб, панувала абсолютна тиша. П. Лідія впровадила нас всіх у світ «Мойсея» – чи, може, це світ нашого Патріярха? Поема перейшла для нас, слухачів, зовсім заскоро! На обличчі виконавця було виразно помітне її зворушення і переживання, бо справді Л. Крушельницька володіє тонкощами почуттів і вірно віддала нелегкий твір.
Святочну промову про життєвий шлях Блаженнішого Патріярха виголосив преосвященний Владика Василь. Хоча цей шлях був тернистий, він увінчався подивугідними успіхами, як появами величавого собору Св. Софії в Римі та Українського Католицького Університету ім. Папи Климентія. Блаженніший Отець Йосиф став оборонцем УКЦеркви на численних соборах, заступаючи рішуче становище Патріярхального устрою нашої Церкви.
Всі Богом дані завдання Блаженніший мужньо, з самопосвятою і терпеливістю виконав як і дальше виконує. Він нас всіх пригортає під своє крило, а ми в нього уповаємо, як на доброго нашого пастиря, що своєю завзятою сильною вірою напевно поведе нас до кращого завтра, де запанує остаточна перемога правди над злом.
Настав час обіду, що його зі своєю питомою справністю і смаком приготували панство Дидини.
Під кінець святкувань Б.Стельмах виголосив заключне слово, подякувавши всім за труд в переведенню цього небуденного свята. На закінчення об’єднані хори виконали дві пісні: кантату Кудрика «Перед Тобою» і «Молитву за Патріярха» — Недільського.
З. Р.
