Безперестанно дзвонять дзвони,
Могутній славень тут, то там…
Незримих тонів перегони…
Летять до неба дальніх брам.
У храмах діти, повно люду,
Врочисто «Плотію» отці
З любов’ю та на повні груди
Співають грімко. Мов кліщі
Стискають серце… Що за сила?
Чи в інших є такі пісні,
Щоб піднімали, мов на крилах,
З Христом воскреслим на весні?
Сади біліють: груші, вишні,
Земля прибралась в шовки трав…
Хто з нас забув роки колишні,
Великодні, де жив, зростав?..
Розсіяні по цілім світі,—
В нас тільки відблиск справжніх свят,
Наш край розкішний в сонцецвіті
Руйнує, нищить ворог-кат.
Та не вгасає сильна віра,—
Народ наш жив, живе, не щез!
На поклик жде:— Сповнилась міра!
І буде скрізь — Христос Воскрес!
Філядельфія, 2 березня 1982
* * * * *
Воскресіння
Сліпуче сонце забарилось,
В імлі Голгота ще та гріб…
Аж раптом камінь відвалило
І сніжно-білий сяйва сніп
Прогнав налякану сторожу.
Христос у силі й славі став;
З’явився янгол в Гробі Божім —
Ісус у смерті смерть здолав.
Радійте, люди, в день чудесний,
Хоч в кігтях упиря наш край,
Бо йде вже час і він воскресне,
Лиш сильну віру кожний май!
Філядельфія, 27 лютого 1982
