(Всім юнакам з любов’ю в Христі присвячую)
В твойому серці молодому
Ти чуєш різні голоси,
Які так гучно тебе кличуть —
На різнії життя — дороги…
Й немало завдають тобі тривоги,
І, ти —
Нераз стоїш на роздоріжжі,
Не знаючи, куди іти…
О, скільки ХХ-й вік в народі нашому
Зродив і родить духа — калік,
Яким треба постійно подавати лік.
Молись, юначе!
Щоб дав Господь тобі ту превелику ласку,
Бути подавцем ліку того,
Єдиного, нічим незамінимого!
Ліку отого,—
Що твориться в душі, з слова Христового!
Молись, юначе, палко — щиро,
Щоб голос Божий в серці ти почув,
Мережити той життя взір,
Що відкриває братам зір,
Що піднімає дух до зір!
Найбільша ж це є благодать
Про Христа ближнього начать!
У нім же —
Одиниці і народу вічність…
А хто ж, як не священик, відданий Христові,
Може вповні науку ту подать?!
Хто ж буде в рідній церкві
Отеє зерно — слово засівать,
Що не дасть душі брата засиплять
У хаосі ХХ-го віку…
Коли у хмарах рідних
Не буде кому біля престола стать!!!
Молись, юначе!
Бо за тобою —
Страждальна Мати-Україна
Гірко-гірко плаче.
І ми усі молитись будем,
І руку помочі давать,
Щоб Господь дав нам благодать
Всі семінарії вкраїнські —
Найкращим цвітом наповнять!
Ці мої скромнії рядки,
Вогнем — любови до народу
Благаю, Боже, запали І нею —
Серця молоді наповни!!!
Мотря Фаринич
Гамільтон-Канада, червень 1981 р.
