Дев’ятого Звичайного Крайового З’їзду
Делегатів Українського Патріярхального Т-ва в США
1) Делегати Дев’ятого Звичайного Крайового З’їзду Українського Патріярхального Товариства в США, зібрані в Боффало, Нью-Йорк, 4-го квітня 1981-го року, стверджують деяку зміну ватиканської політики в користь Помісної Української Католицької Церкви. Це пов’язано з двома Синодами Єпископів Помісної УКЦ — Надзвичайним Синодом (Ватикан, 24-27 березня 1980), що відбувся за почином Папи Івана Павла II, і Звичайним Синодом (Ватикан, 27 листопада — 2 грудня 1980), скликаним Патріярхом Йосифом.
2) Одночасно делегати стверджують помітнішу співдію Ієрархів Помісної УКЦ з їх Главою, Патріярхом Йосифом. Доказом цього є, м. ін., звернення Номінатів філядельфійського митрополита Степана Сулика і чікаґського єпископа Іннокентія Лотоцького, ЧСВВ до Блаженнішого Патріярха Йосифа з проханням уділити їм архиєрейську хіротонію. З радістю треба прийняти заяву Митрополита Степана в листі до Патріярха Йосифа: «Добро нашої Церкви, якому Ви присвятили ціле житя, скріплення її помісности і змагання осягнути для неї патріяршу гідність будуть метою також і моєї єпископської праці». В обличчі цього ми звертаємося з усильним проханням до всіх Владик нашої Церкви, щоб вони дали повну піддержку нашому Патріярхові Йосифові в його затяжному змаганні на добро українського народу і нашої Церкви.
3) Учасники цього Загального З’їзду стверджують конечність поглибити серед широких кіл нашого громадянства релігійний дух і правильне розуміння та знання проблеми помісности, як також конечність підбору відповідних засобів дії в нашому дальшому змаганні за утривалення патріярхату нашої Церкви. Тому нашим святим обов’язком є спільно і однозгідно заступатися за права і привілеї, що їх признала нашій Церкві Берестейська Унія, і що знайшло потвердження в Декреті Другого Ватиканського Собору про Східні Католицькі Церкви.
4) Делегатський З’їзд висловлює глибоку стурбованість долею Мовчазної Української Католицької Церкви в Україні. Супроти тривалого переслідування духовенства і вірних та постійної заборони вільного існування там нашої Церкви, делегати вважають, що треба посилити оборону релігійної свободи в Україні на міжнародніх форумах, як також більше мобілізувати всю нашу прилюдну опінію для такої дії. Зокрема слід пожвавити публіцистичну і документаційну акцію щодо становища нашої Церкви в катакомбах.
Делегати водночас висловлюють велику стурбованість долею наших братів і сестер, членів Української Автокефальної Православної Церкви та членів Євангельсько-Баптистських Громад, що страждають під більшовицькою кормигою.
5) Нарешті Крайовий З’їзд Делегатів стверджує конечність присвятити найближчі сім років цієї декади пильній і систематичній підготовці відзначення 1000-ліття хрещення Руси-України, що повинно проходити згідно з закликом Патріярха Йосифа, щоб наступило в українському народі поєднання у Христі. Це поєднання повинно проявитися у спільному святкуванні цього великого ювілею членами Української і Карпаторуської Католицької Церкви, членами Української Православної Церкви та членами Українських Протестантських Громад. Цього вимагає від нас не тільки наша спільна християнська віра, але також наша національна єдність.
В цьому часі ми повинні звернути пильну увагу на збереження української християнської родини, якій треба присвятити багато праці, сполучуючи це воднораз з Декадою Української Родини 1981-1990 pp., що її проголосила Президія Секретаріяту Світового Конгресу Вільних Українців.
6) В дусі поєднання у Христі учасники цього З’їзду шлють на руки Його Блаженства Патріярха Йосифа привіт Ієрархії Помісної Української Католицької Церкви, її Духовенству і Мирянству з гарячим закликом до гармонійної співпраці всього Українського Божого Люду, що стоїть в перших рядах боротьби за основні права не тільки свої власні, але також за основні права кожної людини і кожного народу. Ця гармонійна співдія повинна причинитися теж до підготови гідного відзначення 90-ліття Блаженнішого Патріярха Йосифа, що припадає на 1982 рік, а одночас і до підготування відзначення в 1983 році 50-ліття свята «Українська Молодь Христові» (УMX), що відбулося в 1933 р. у Львові за великого попередника Патріярха Йосифа — Слуги Божого Митрополита Андрея.
Резолюційна Комісія:
Роман Данилевич — голова,
Рома Гайда,
Микола Галів,
Марта Крамарчук,
Роман Ярош
