У вівторок, 20 січня 1981 року, Всевишній Господь покликав до свого селища члена Українського Патріярхального Т-ва нью-йоркського Відділу
Юрія Артимишина
Покійний народився 11 квітня 1913 року, у священичій родині. Батьки дали Юрієві глибоке релігійне і родинне виховання, яке визначило його житьовий шлях. Середню і високу освіту здобув у Львові з ступенем інженера.
Воєнні обставини примусили його покинути рідні землі і йти в чужі світи. Юрій Артимишин опинився на гостинній землі Вашінґтона, де працював по професії. Юрій виростав і формував свій світогляд на основі відбутих Українських визвольних змагань. Це мало безпосередній вплив на його дальшу настанову. Він був відданим і щирим українським патріотом, людиною із знанням громадської праці, в якій брав безпосередню участь.
Покійний був уважний і дбайливий до своєї родини. Був незвичайним батьком для двох синів: Ярослава і Володимира, як також до третього — Любомира Мудрого, якого вони прибрали після смерти матері Любомира. Крім цього, вони допомогали убогим студентам у Бразілії. В нього було справжнє батьківське, повне любови, посвяти і відданости серце. Крім цього, Юрій разом з своєю вірною дружиною Любою підтримували кожну корисну українську справу — чи це була Енциклопедія Українознавства, чи Український Гарвард, чи справа патріярхату Помісної УКЦеркви. Покійний належав до типу людей, що знав свою відповідальність перед своєю родиною, громадою і Церквою. В Нью-Йорку покійного прощала в останню дорогу широка українська громада.
Панахиду відправив о. Христофор Войтина. Прощальні промови виголосили: від Українського Патріярхального т-ва Об’єднання Прихильників визвольної боротьби України і середовища Української Головної Визвольної Ради — Микола Галів і від товаришів з юнацьких років — Орест Питляр. Покійний, крім згаданих організацій, був членом т-ва Інженерів.
Похоронні відправи у Філядельфії завершив о. мітр. З. Злочовський, який також сказав останнє слово.
На панахиді прощав покійного Євген Стахів, а на тризні, якою провадив д-р О. Черник, промовляли: д-р Мирослав Прокоп, Є. Стахів, інженер Р. Банах, Оксана Фарійон. Дякувала від імени родини сестри Люби Артимишин — С. Звонок.
Похоронні завершення відбулись у Філядельфії у церві св. архист. Михаїла. Тлінні останки Юрія покладено на цвинтарі у Філядельфії біля матері. Збережім світлу пам’ять Юрія Артимишина та згадаймо його у наших молитвах.
