Папа Іван Павло II на прохання Владики Гавриїла Букатка звільнив його з обов’язків београдського архиєпископа, а на це місце номінував о. Альойзія Турка римо-католицьким архиєпископом. З огляду на хворобу Владика Гавриїл був примушений залишити своє становище і зараз перебуває в Руськім Керестурі, що є найбільшою нашою парафією в Югославії.
* * *
Парафія Новий Сад — Югославія, в минулому 1980 році відзначила 200-річчя свого існування. Святкування відбулись в церкві св. апостолів Петра і Павла 19 жовтня 1980 р. триденною місією Проповідником був о. Йоаким Холошняй, парох і декан Дюрдова. Торжественну архиєрейську Службу Божу відправляли архиєпископ Гавриїл Букатко , єп. Йоаким Сеґеді та єп. Йоаким Гербут, а співслужили тридцять наших священиків. Дияконували отці Мирон Гірйоватий і Володимир Тимко. У святкуваннях брали участь представники інших віровизнань: римо-католицький і євангелицький владики, православні, представники крайового уряду й міста. На протязі 200 років парафією управляло 25 священиків. З цієї парафії вийшло трьох єпископів: С. Бубанович, Гавриїл Букатко та Юрій Смічиклас.
* * *
23 травня 1980 року в Коцурі згоріла частина іконостасу. Причина пожежі невідома. Як церква, так і іконостас належали до одних з найкращих в Югославії. Іконостас виконаний у стилі канонічного барокко з багатою різьбою. Іконостас належить відомому сербському маляреві Арсенію Теодоровичу (1826). Іконостас є під державною охороною. Під час пожежі був пошкоджений розпис цілої церкви.
* * *
21 червня 1980 р. в манастирі Сестер Служебниць у Руськім Керестурі відбулись для дівчат замкнені реколеції, в яких взяло участь 30-40 дівчат (більше не можна примістити). Вже кілька років підряд у манастирях сс. Василіянок і Служебниць відбуваюся подібні духовні вправи для дівчат, кілька разів у році. Під час таких реколекцій дівчата не тільки слухають духовні науки, переводять спільні молитви, але також навчаються церковного співу.
* * *
Парафія в Лішні — Югославія — відзначила в 1980 р. 50-ліття свого існування. Святкування відбулись на свято ап. Петра і Павла. Торжественну архиєрейську Службу Божу відправили владики: Гавриїл Букатко, Йоаким Сеґеді та Альфред Піхлер в сослуженні багатьох наших священиків. У святкуваннях взяло участь п’ять римо-католицьких священиків, мусульманський імам (ходжа) та представники уряду. Після обіду відбулась святочна Академія.
* * *
В Копенгагені відбувся процес з приводу скарги режисера й автора фільму — Снса Єрґена Торсена. Цей режисер накручує фільм про Ісуса Христа й оскаржує Міністерство культури та Інститут питань фільму в Данії за те, що вони відмовились дати фінансову допомогу для потреб фільму. На їх думку, цей фільм грубо порушує авторські права, себто євангелистів, а зокрема тих текстів, які Торсен переробляє, як йому подобається, щоб вплести сексуалізм у життя Ісуса Христа. Для цього він видумує ситуації і факти, що їх в Євангелії нема.
* * *
Тематично подібний випадок стався у Відні. У 25-ліття підписання австрійського державного договору відбулась у Віденській опері прем’єра опери «Одруження Ісуса Христа». Оперу передавали австрійське й баварське телебачення, не зважаючи на гострі протести церковних достойників та поодиноких осіб. Священики з Відня й околиці разом з своїми парафіянами мирно демонстрували перед оперою в день прем’єри, проказуючи молитви. Поліція пильнувала, щоб демонстранти не вдерлись до середини. Під час опери студенти-богослови голосно запротестували й покинули залю опери.
Лібретто опери належиь Інґрід Лоте, а режисура її чоловікові — Джанкарлові дель Монако. Грала віденська симфонічна оркестра, що нею диригував Давид Шалом. Під натиском гострих протестів автори опери заявили, що опера має алегоричне значення, що «Христова коханка» — властиво смерть, з якою Він вінчається. Але в лібретто є такі слова, що ображають християн. Також режисер подбав про сцени, які ображають християнський світогляд. Питаються люди: як це можливо, що на Заході оприлюднюється слова і сцени, якими ображається Ісуса Христа, що його Євангелія стала підвалиною культури цього континенту?
* Інформації взяті з Бюлетеня Т-ва священиків св. Андрея, Европейська область, 1980 р.
