У днях від 25-ого листопада до 2-ого грудня 1980 року, за благословенням Папи Івана Павла II, відбувся у Римі Перший Звичайний Синод Єпископів Української Католицької Церкви поза межами України, що його скликав Отець і Глава Української Церкви Блаженніший Патріярх і Кардинал Йосиф (Сліпий) і був його предсідником.
Синод почався спільним Архиєрейським Молебнем до Святого Духа при гробі св. Йосафата у Базиліці св. Петра при співучасті усієї української спільноти в Римі.
Крім Блаженнішого Отця Йосифа та його Коадьютора Кир Мирослава Любачівського, які представляли ієрархію Української Церкви на Рідних Землях, взяли участь у Синоді українські Владики з Канади, Америки, Аргентини, Бразилії, Австралії та країн Західної Европи. Разом усіх синодальних Владик було п’ятнадцять. Чотирьох Владик — з Югославії, Франції і Бразилії — не могло взяти участи через недугу.
Як представник Папи був присутній на нарадах Синоду Еміненція Кардинал Владислав Рубін, Префект Священної Конґреґації для Східних Церков.
Першим завданням Синоду був вибір кандидатів на Владик для Філядельфійської Архиєпархії та для Чікаґо, як рівнож на єпископів помічників для деяких єпархій.
На Синоді Владики Української Католицької Церкви опрацювали спільний документ «Торжественного Заперечення канонічности т. зв. ’Львівського Собору 1946 року’» та проаналізували стан Української Церкви в Україні, зложивши відповідний плян дії в обороні прав віруючої людини в Україні, а зокрема в обороні прав для Української Католицької Церкви. Синод Єпископів Помісної Української Церкви звернувся до своїх терплячих вірних в Україні і на Засланні Соборним Посланням для піддержання їх у боротьбі за свою віру і Церкву. Синодальні Отці підкреслили великі заслуги передач на Україну Ватиканського Радіо і рішили звернутись до Святішого Отця з подякою за уже довголітні українські передачі.
Головними темами Синоду українських Владик були: підготовка до Ювілею тисячоліття хрещення Руси-України; екуменічна акція і співпраця з Українською Православною Церквою; священичі і монаші покликання; підготування перекладів богослужебних книг на українську та інші мови; завдання мирян в Українській Церкві; роля української родини у модерному світі.
У неділю, дня 30-ого листопада 1980 p., українські Владики разом зі священиками — експертами, які приготовляли Синод, на чолі з їх Блаженством, відправили торжественну Службу Божу у Соборі Святої Софії з участю всіх українських спільнот у Римі.
У понеділок, дня 1-го грудня 1980 p., Блаженніший разом з усіма Єпископами були прийняті на авдієнції у Святішого Отця Папи Івана Павла II. Відтак Святіший Отець прийняв на авдієнцію усю українську спільноту в Римі, около 250 осіб, разом з Владиками. Під час обох авдієнцій їх Блаженство Отець Йосиф привітав Папу українською мовою, а відтак Святіший Отець промовив найперше до Владик на їхній авдієнції, а потім до усієї української громади в Римі по-українськи, уділяючи всім присутнім та усьому українському народові апостольське благословення, спільно з українськими Владиками. Під час авдієнції Блаженніший вручив Папі в дарі його погруддя роботи скульптора Лева Молодожанина.
Українські Синодальні Отці закінчили свої наради у вівторок, дня 2-ого грудня 1980 p., поробивши різні постанови і рішення відносно тем, які вони розглядали і які будуть оголошені у свому часі. Для введення у життя рішень Синод українських Єпископів встановив Єпископські Комісії.
Перший Звичайний Синод Єпископів Української Католицької Церкви, під головуванням Його Блаженства Патріярха Йосифа, становить наріжний камінь самоуправи Української Католицької Церкви, згідно з традиціями Східних Церков і постанов Другого Ватиканського Собору.
Йосиф Патріярх і Кардинал
Ватикан, дня 2 грудня 1980