В днях від 30 вересня до 3 жовтня радив у Вашінґтоні Екзекутивний Комітет відомої Міжнародної Федерації Католицьких Чоловіків «Унум Омнес», який під цю пору об’єднує бл. 30 національних Асоціацій; Україну репрезентує на тому терені від 1962 р. Український Християнський Рух, а Делегат Руху, проф. В. Янів, є від 1967 р. обираний до Проводу. Щорічні засідання «Екзекутивного Комітету» відбуваються здебільша у одній із європейських столиць, бо саме на терені Европи є більшість національних Асоціяцій. Від цієї засади відступлено в б. p., щоб у той спосіб зактивізувати Південно й Середньо-Американські країни» яким важко було б висилати делегата до Европи. Цьогорічні наради Проводу Федерації сполучено із ширшою «регіональною зустріччю Америки» для розглянення внутрішніх справ того континенту. До речі, подібних регіональних зустрічей відбулося у Европі вже декілька, а остання — у Мюнхені, 1977 р. — мала численну й активну українську делегацію, що працювала у різних Комісіях, зокрема прийняла участь у підготові комісії, що розглядала справи положення Церкви за залізною заслоною (із окремою доповіддю про стан Церкви в Україні). Ця активність, а зокрема св. Літургія, служена місцевим Владикою — Кир Платоном — спричинилася до статутової постанови (схваленої на Заг. Зборах, 1978 р. у Римі), що одно із місць у Проводі має бути зарезервоване для делегата Сх. Церкви.
Розрахунок, що у американській регіональній зустрічі прийме участь більша скількість представництв із цього континенту, виявився правильним: крім делегації Сполучених Стейтів, яка зустріч підготовляла й була її господарем (під проводом попереднього Президента Федерації, Ф. Нігавзена із Сінсінатті) були заступлені Арґентіна, Венезуеля, Домініканська Республіка, Колюмбія, Мехіко та Перу. Що правда, з Европи приїхали також делегації з багатьох країн (12, в тому числі дві делегації екзильних груп — Україна, Польща). В поодиноких засіданнях принимали участь також громадяни із Вашінґтону, в тому числі і українці (Отці із парафій св. Родини та св. Софії, проф. Старосолький, мґр. Дражньовський.
В програмовій частині «зустрічі» порушено у трьох доповідях внутрішні справи стану організованости мирянства Північної, Середущої та Південної Америки. З цікавіших фактів треба назвати, що активізація мирянства у Арґентіні привела до того, що представники мирянства здобули собі впливові місця у нарадах єпископату, чого — на жаль — ще нема в нашій дійсності, не зважаючи на те, що традиційно мирянство в Україні (і взагалі у Сх. Церкві) мало далеко більше значення ніж на заході.
В часі нарад Проводу найбільше уваги присвячено вирішенню студійної теми, і рішено розглянути основно проблематику сучасної родини, яка в «модерному світі» є в розкладі. Як матеріял до розваги можуть служити документи сучасного синоду владик, що саме відбувається у Римі. Про переслання матеріялів подбає Секретаріят, — знову ж національні Асоціації мають подати перед Ґенеральною Асамблеєю у наст, році свої короткі спостереження, які мають бути опрацьовані разом у певній синтезі.
Загальні Збори мають відбутися у Фатімі, в жовтні у зв’язку із останнім традиційним річним паломництвом. З огляду на позитивну оцінку праці Президії не передбачається нових кандидатур, а з передбачених членів Екзекутивного Бюра звичаєво уступає половина (каденція українського делегата передбачена ще на дальших три роки.). Із передбачених звітів асоціяцій — за браком часу — звітували тільки польський і український делегати — перший з огляду на актуальні події у Польщі, а проф. Янів в зв’язку із триваючими переслідуваннями та близьким тисячоліттям християнства. При інформації про підготову до тисячоліття, вказано, що український мирянський та науковий світ настоюють на екуменічному святкуванню. Щож до положення Церкви в Україні, в часі доповіді роздано спеціяльні тексти звернення Його Блаженства Патріярха, виготовленого з нагоди цьогорічного Конгресу «Церква в потребі» у німецькому містечку Кеніґштайн б. Франкфурту, а саме передано заінтересованим німецький оригінал та підготовлені переклади на французьку й англійську мови. На кінець інформації проф. Янів повідомив про традиційний молитовний похід у дні 1 листопада із синхронізованою хвилиною молитви за переслідуваних на Рідних Землях і за відродження віри та Церкви в Україні, прохаючи присутніх поширити звичай серед своїх спільнот.
Наради відбувалися в дуже доцільно уладженому реколекційному домі в центрі католицького університетського міста — недалеко Вашінґтонської катедри. Крім дуже вигідних мешкань і харчівень є в тому домі викладові залі та клюбові кімнати. В домашній — просторій — каплиці правилися св. Літургії, при чому одну служив архиєпископ Вашінґтону у сослуженні із присутніми на нарадах отцями. Одна св. Літургія була в катедрі.
Один день був присвячений звиджуванню вашінґтонських урядових будівель та музеїв.
Участь української делегації була уможливлена — як і минулими роками — дотацією українського Владики-Екзарха Німеччини, Платона, а річну вкладку до Унум Омнес вплатила Головна Управа СУКА Провидіння. Представник «Голосу Америки» мав і з українським делегатом інтерв’ю про висліди нарад у Вашінґтоні, як теж про плянову українсько-польську наукову конференцію в Мюнхені (на тлі міжнародніх зустрічей УВУ).
