Час пливе, мов ріка. Листки спадають знову.
І згадуєм наш край, до рідних линем хат
віддати честь борцям і дорогому Львову
за той спонтанний зрив, за світлий Листопад.
Була спокійна ніч. Сіяв місяць, срібні зорі,
завзяті вояки тримали кріс в руках,
наш синьо-жовтий стяг над ратуш знісся вгору,
отрясся город — твердь з ворожих кривд, зневаг.
Так по віках ярма йшла довгождана воля.
Лицарський дух жив по селах і містах
Єхидність вражих сил, помір в тифозних болях
знівечили весь труд, важкий геройський змаг.
Міняється пейзаж в світів калейдоскопі.
Догледить Захід в нім всі помилки віків?
Без України мир не завіта в Європі! —
Ми підем ще раз в бій за Київ і за Львів!
Філядельфія, 4 жовтня, 1980