В суботу, 10 листопада 1979 p., в Нью Йорку відбулась нарада з представниками відділів Українського Патріярхального Товариства на сході Америки. Нараду скликала Крайова Управа Товариства з метою, щоби поінформувати мирянський актив про подробиці номінації на митрополита до філядельфійської митрополії о. Мирослава Любачівського та заразом почути до цих питань думки й суґестії представників з терену. Окремо були порушені організаційні питання.
У відсутности голови д-ра Богдана Лончини нараду відкрив і провадив заступник голови д-р Володимир Пушкар, привітавши учасників та подав порядок нарад та рівночасно попросив Дарію Кузик щоби протоколувала хід нарад. Обширну інформацію подав Микола Галів. Він представив загальний перебіг подій навколо номінації а зокрема свячень Владики-номіната. Підкреслив, що номінація о. Мирослава Любачівського на митрополита до філядельфійської Митрополії стала черговим потоптанням прав нашої Помісної УКЦеркви. До тепер ще не маємо стовідсоткових даних хто і як висунув кандидата о. М. Любачівського на митрополита. Під тим оглядом існує низка різних версій, але в даному випадку це не суттєве, бо ніхто не є особисто проти Владики-номіната о. М. Любачівського, як особи, але є протести проти принципу, себто способу, яким потоптано права нашої Церкви і при цьому поминено наш єпископат на чолі з Патріярхом Йосифом. Якщо до цього додати ще сам час проголошення номінації то виразно, випливає, що це був згори злонамірений крок ватиканських чинників, щоби тільки вдарити по Патріярхові.
М. Галів зокрема підкреслив історичного значення документ Патріярха Йосифа, в якому написано, що буде святити Владику-номіната о. М. Любачівського в Римі. Цей документ був такої ваги, що сам Папа Іван Павло II був приневолений витягнути свого козира і перебиваючи Патріярха Йосифа сказав, що буде сам святити Владику-номінанта в Сикстинській каплиці,у Ватикані при участі митрп. Масима Германюка і єпископів Ярослава і Василя з США. В між часі велись заходи, щоби співсвятителем був Патріярх Йосиф. Тому що в цій справі мав голос сам Владика-номінат о. М. Любачівський, до нього звертались в цій справі листами й телеграмами. Від Владики-номіната вийшла телеграма-запрошення до Патріярха Йосифа яке він приняв і заявив, що буде співсвятителем під час свячень, яке відбудеться у Сикстинській каплиці, які довершить Папа Іван Павло II. Підкреслено, що мирянський рух в цьому сповнив своє завдання, як також в цьому допоміжними були інші впливи українських організацій, а зокрема канцелярії УККА.
Д-р Володимир Пушкар доповнив інформацію з відбутих авдієнцій у Владики Василя і Владики-номіната о. М. Любачівського. У Владики Василя від крайової Управи були Рома Гайда і В. Пушкар. Владика Василь запевняв, що ситуація є наладнана і Патріярх Йосиф буде співсвятителем. Також від крайової Управи була делегація, 5 листопада 1979 р. у Владики-номіната о. М. Любачівського. В складі делегації були голова Т-ва д-р Богдан Лончина, д-р Леонід Рудницький і д-р В. Пушкар. Авдієнція тривала понад годину. Розмова проходила у спокійному й річевому тоні. Владика-номінат говорив про ситуацію в якій він знайшовся. Вона не належить до легких. Владика-номінат був здивований, чому його номінація була в такий час проголошена, коли він про неї знав чотири місяці перед проголошенням. Владика-номінат підкреслив, що листи й телеграми, яких він одержав понад 350 заставляли його думати. Лист від Патріярха був великою несподіванкою, бо міняв цілу ситуацію. Звичайно тут слід розуміти, що в дальшому вже багато не залежало від Владики-номіната. Питання свячень вирішувались на найвищому щаблі.
Після вислухання цих інформацій учасники ставили питання, як також висловлювали свої думки. Одні виступали більш темпераментно й гостро, інші спокійно і розважливо. Окремо було піднесено питання кривдячого вислову, що був надрукований на сторінках «Свободи», за 27 жовтня 1979 р. у статті «Мирянська студійна конференція в Чікаґо» в якій був написаний наступний вислів: «Час на феєрверки в патріяршій роботі минув, треба взятися до конструктивної праці на місці, час розбудувати помісність на низах» — сказав д-р Лончина. Стояло перед всіма питання, коли той час настав, які це були «фаєрверки», де ж ці, що робили краще, які їх успіхи? Виглядає, що це була слабша студійна конференція. Учасники цією справою були розчаровані, бо вона неправдива і дуже кривдяча. Д-р Володимир Пушкар зайняв до цього становище і сказав, що цю справу було піднесено на засіданні Відділу у Філядельфії у присутності голови д-ра Богдана Лончини, який в той час був у Філядельфії. На цьому засіданні д-р Б. Лончина категорично заперечив, що він такого не сказав. Василь Пасічняк потвердив це і сказав, що д-р Б. Лончина окремо його просив, щоби сьогодні на цій нараді заявити, що він такого не говорив. З цього випливає, що це від себе написав автор, яким є «Брат-Інформ». Організаторам згаданої конференції належало б помістити в цій справі відповідне спростування.
В другій точці нарад Рома Гайда подала свої думки й суґестії до організаційної праці. Вона сказала, що в нашій організаційній праці слід звернути не тільки увагу на поширення мережі, але також на нашу активну участь в церковному житті. Нам треба будувати нашу помісність. Ми повинні в першу чергу бути прикладними християнами, старатись вводити в життя наш український обряд, брати участь у церковних комітетах, допомагати священикам в організації парафіяльного життя, бо це є ці фактори, які мають перспективу на майбутнє. На основі заслуханих думок відбулась широка дискусія. Правда в деяких випадках дискусія відбігала від заторкнених питань, бо не раз трудно дискутувати на конкретні теми, а краще говорити високопарні слова, говорити про все і про нічого. В основному думки Роми Гайди були одобрені. Підкреслено, що не у всіх парафіях можна порушені пропозиції вводити в життя.
На закінчення прийнято рішення, щоби від імені наради Відділів вислати листа до Патріярха Йосифа й подякувати йому за мужню й рішучу поставу у справі прав нашої Церкви, а зокрема за його листа в справі свячення Владики-номіната. Також рішено, щоби звернутись до організаторів Конференції в Чікаґо, щоби вони спростували неправдиві інформації в «Свободі». Нараду закінчено молитвою.
