УГКЦ
Глава УГКЦ 17-19 червня у Києві зустрівся із представниками мас-медіа Європи та керівництвом Об’єднаних біблійних товариств. Метою візиту делегації в Україну стало намагання сприяти розширенню висвітлення подій минулого в контексті відродження суспільства, різних свобод та віросповідання зокрема. Предстоятель УГКЦ зазначив, що сьогодні одним з важливих пріоритетів життя УГКЦ є праця над тим, щоби Біблія була у кожному домі, щоб різні вікові групи (діти, підлітки, дорослі), різні соціальні групи (інваліди, військовослужбовці, в’язні) мали доступ до Божого Слова.
Глава УГКЦ газеті «Лівий берег» прокоментував візит Предстоятеля РПЦ в Україну. За словами Патріарха Любомира, головні акценти повинні бути поставлені на запитанні: він приїжджає відвідати Україну чи відвідати своїх віруючих? Сам візит Глава УГКЦ назвав «нормальною церковною практикою», однак, за словами Патріарха Любомира, небезпека полягає в тому, що Українська Православна Церква може стати знаряддям, за допомогою якого Росія хотіла б не допустити повної самостійності України. Патріарх Любомир назвав дуже небезпечною гру, коли «Церква, не дай Боже, стане засобом утримання України як частини Російської держави», бо «не є таємницею те, що Росія хоче зберегти Україну під своїм впливом, що вона не погоджується з нашими прагненнями як держави і як народу». «Церква в Україні повинна бути українською, хоча вона й співпрацює з Московським Патріархатом», переконаний Глава УГКЦ.
Синод єпископів УГКЦ закликав владу визначити правовий статус трудових мігрантів. Сорок п’ята сесія Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви відбулася 1 липня. Члени Митрополичого Синоду ухвалили Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо ситуації українських трудових емігрантів, адресоване насамперед Президенту, Голові ВР України, Прем’єр-міністру, а також уповноваженим керівникам парламентських фракцій. У документі окреслено напрями діяльності Церкви у цій галузі душпастирювання надалі. У ньому йдеться про те, що новітні трудові мігранти з України на сьогодні абсолютно незахищені в країнах свого перебування, не відчувають безпеки. Закликаючи владу до цілеспрямованої активності у справах українських емігрантів, єпископи УГКЦ наголосили, що «злободенним завданням є термінове вироблення чіткої міграційної політики України, а також відповідних програм на загальнонаціональному та регіональному рівнях».
Предстоятелю УГКЦ відомо, що з боку Московського Патріархату були кроки для ускладнення процесу надання УГКЦ статусу Патріархату. Про це 7 липня Глава УГКЦ розповів в інтерв’ю веб-порталу «Релігія в Україні». На запитання, чи впливає чинник Московського Патріархату на процес надання УГКЦ статусу Патріархату, Глава УГКЦ відповів: «Так, впливає. Немає сумніву для мене. Я абсолютно в тому переконаний. Мені відомо, що були певні кроки, щоб ускладнити нам цей розвиток. На жаль».
У ВР України зареєстрований законопроект про надання УГКЦ статусу репресованої. Відповідний проект постанови N4845 у Верховній Раді зареєстрували 17 липня депутати Іван Денькович, Дмитро Шлемко 1 Василь Деревляний (БЮТ). Раніше депутати Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей зверталися з проханнями до Президента Віктора Ющенка ініціювати встановлення історичної справедливості щодо УГКЦ на загальнонаціональному рівні. УГКЦ – найбільша (близько 5,5 млн. віруючих) Католицька Церква східного обряду. Ця Церква була ліквідована сталінським режимом і насильницьки «возз’єднана» з Російською Православною Церквою після Другої світової війни. Незважаючи на офіційну заборону і жорстокі переслідування, УГКЦ зберегла свої єрархічні структури у підпіллі та діаспорі, а у грудні 1989 року домоглася своєї офіційної легалізації.
Працювати на якнайшвидше подолання роз’єднання християн України закликав вірних Предстоятель УГКЦ у зверненні з нагоди Дня хрещення Київської Русі, а також рівноапостольного князя Володимира Великого, який відзначався 28 липня. Патріарх Любомир закликав усіх працювати для возз’єднання християн в Україні. Глава УГКЦ наголосив на численних здобутках, які принесло нашому народу хрещення, серед них: «внаслідок акту Хрещення Київська Русь за часів князя Володимира стала частиною Європи, на той час найбільш розвиненої частини світу»; розвиток освіти, науки і міжнародних відносин. Але важливішим понад усе було те, що за допомогою християнської релігії ми набули тих чеснот, які стали надійними підвалинами для успішної розбудови суспільного життя» зазначив Патріарх Любомир. Він також підкреслив, що «наша християнська віра стала наріжним каменем українських сімейних, родинних цінностей і традицій та фундаментом нашого громадського життя і суспільної моралі».
Предстоятель УГКЦ 29 липня представив нового Голову Патріаршої Курії. Ним став владика Богдан (Дзюрах), який до того був Єпископом-помічником Київської архиєпархії. Звертаючись до працівників Патріаршої адміністрації, Глава УГКЦ наголосив на тому, що «праця в Курії – це праця на найвищому церковному, державному та міжнародному рівнях. Тому працівники Курії повинні творити спільноту осіб, харизмою яких буде дати відповідь на поставлені Церквою завдання».
37-й з’їзд генеральних секретарів Єпископських конференцій Європи відбувся 9-13 липня у Львові. Учасниками зустрічі були близько 40 осіб із 36 країн Європи. Україну представив секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Богдан (Дзюрах) та секретар Конференції римо-католицьких єпископів України владика Мар’ян Бучек. Серед головних тем обговорення були питання життя і місії священиків, представлення духовних потреб емігрантів. Йшлося про можливість служіння для них у тому числі й одружених священиків.
ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНІ
Президент України Віктор Ющенко розцінює свій офіційний візит до Ватикану 1 червня як надзвичайно важливий у контексті зміцнення відносин двох держав. «Це був перший офіційний візит в історії наших двосторонніх зв’язків, тому він є важливим, історичним», сказав Президент. Під час аудієнції у Папи Римського Бенедикта XVI значної уваги було приділено темі міжконфесійного та міжрелігійного діалогу. На переконання В. Ющенка, Україна наразі може служити прикладом однакового ставлення до всіх Церков і конфесій.
Робоча група при Держкомнацрелігій завершила попередню підготовку нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Фахівці, експерти та представники різних конфесій 30 червня провели заключну зустріч з метою обговорення окремих деталей підготовленого законопроекту перед його поданням на погодження до міністерств і відомств. Під час засідання члени Робочої групи торкнулись окремих аспектів процедури реєстрації релігійних організацій та їх господарської діяльності. Також були обговорені положення відносно задоволення релігійних потреб військовослужбовців, пацієнтів медичних закладів та осіб, що перебувають під вартою чи відбувають покарання. Доопрацьована редакція Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» була спрямована на погодження до міністерств та відомств, які мають надати свою оцінку запропонованій редакції Закону.
Українські парламентарі 25 червня відхилили законопроект про дотримання таємниці сповіді. Законопроектом №1308 пропонувалось доповнити статтю 69 Кримінально-процесуального кодексу України, зазначивши, що священнослужителі не можуть бути допитані в якості свідків з приводу відомостей, отриманих ними під час сповіді. На підтримку законопроекту проголосували лише 187 народних депутатів з необхідних щонайменше 226. Проект підтримали дві фракції – Блок Юлії Тимошенко (134 голоси) та Блок «Наша Україна Народна самооборона» (49 голосів). Фракції Партії регіонів, Блоку Литвина та Комуністичної партії України не підтримали цей законопроект.
Глави українських конфесій закликали Уряд забезпечити умови для їхньої духовної і соціальної діяльності. Під час зустрічі з прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко, яка відбулась 13 липня у Будинку Уряду, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦІРО) передали главі Уряду спільне звернення з приводу актуальних проблем державно-конфесійних відносин. Документ відзначає позитивні досягнення, які стали можливими завдяки розвитку діалогу між конфесіями та центральними органами виконавчої влади, а також порушує низку питань, що обумовлені потребою у створенні умов для ефективної суспільно-важливої діяльності релігійних організацій. Глави українських Церков і релігійних організацій зазначають, що за останній час у державно-конфесійних відносинах в Україні спостерігається значний поступ.
РПЦ
Патріарх Московський Кирил вважає, що питання про стосунки з греко-католиками слід розглядати в контексті взаємин Православної Церкви і Католицької. Про це він заявив 29 липня в інтерв’ю російському телеканалу «Вести». «Потрібно ясно розуміти, що Греко-Католицька Церква є частиною Католицької Церкви. Частиною, яка повністю приймає католицький догмат, католицьке канонічне право. Вона є нерозривною частиною Католицької Церкви. Тому, коли деякі політики заявляють про те, що вони хочуть бачити єдину помісну українську Церкву, в якій також присутня і Церква Греко-Католицька, то говориться щось таке, що ніяк не стикується з богослов’ям. Греко-католики, щоб стати в майбутньому частиною єдиної української Церкви, повинні вийти з Церкви Католицької. А це не прослідковується у намірах греко-католиків.
У Києві 2 липня відбулася спільна екуменічна молитва за благополуччя України. Її організувало Українське біблійне товариство. Глава УГКЦ Патріарх Любомир особисто звернувся до учасників цієї молитви, наголосивши, що молячись за Україну, ми повинні робити це надзвичайно особисто. Єрарх закликав молитися, щоб Бог кожному подав благодать хотіти працювати, хотіти не грішити, хотіти робити добро. Президент України Віктор Ющенко та Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко також привітали учасників молитви. Президент зазначив, що він переконаний у тому, що «об’єднаний голос християнських Церков служитиме єднанню нації, сприятиме мобілізації її духовних сил у розбудові держави та подоланні політичної й економічної кризи».
