УГКЦ
У день Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня в Архікатедральному соборі Святого Юра у Львові відбулася архієрейська хіротонія владики Святослава Шевчука, єпископа-помічника єпархії Покрова Пресвятої Марії в Буенос-Айресі (Аргентина). Рішення про призначення отця-доктора Святослава Шевчука, тодішнього ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, єпископом-помічником єпархії УГКЦ в Аргентині, уділяючи йому титулярний престол Castra di Galba, оприлюднили одночасно у Ватикані та Україні 14 січня 2009 року.
Блаженного священномученика Омеляна Ковча 24 квітня проголосили покровителем душпастирів УГКЦ. Блаженний Омелян Ковч (1884-1944) був ув’язнений гітлерівцями за рятування людської гідності спочатку в тюрмі на колишній вулиці Лонцького у Львові, а потім у концентраційному таборі в Майданеку (Польща). В листах просив родину, щоби не робила намагань його звільнити, оскільки його обов’язком є підтримувати співв’язнів. Загинув 25 березня 1944 року. Єврейська рада України надала о. Ковчу звання «Праведника України». Отець Омелян Ковч 2001 року у Львові був беатифікований Папою Іваном Павлом II. Патріарший Синод єпископів УГКЦ, що відбувся 2-9 вересня 2008 року, постановив проголосити блаженного священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ.
Причину фінансової кризи Глава УГКЦ бачить у кризі духовній. «Фінансова криза є результатом духовної кризи. І працівники банківської сфери є першими, хто на собі відчуває не тільки фінансові труднощі, а й великий духовний тягар», — сказав 11 квітня Глава УГКЦ до зібраних у його заміській резиденції працівників банківської сфери. Патріарх Любомир пояснив першу причину ініціювання зустрічі з банкірами. Він сказав: «Хочемо почути від вас пропозиції, як Церква може вам допомогти; звичайно, не в матеріальний, а в духовний спосіб. Хочемо, щоб ви гідно, не втративши духовних надбань, вийшли з фінансової кризи».
Сучасний стан міграції вимагає по-новому подивитися на це явище. До такого висновку прийшли учасники щорічної міжнародної конференції представників церковних соціальних організацій Європи, що проходила 25-27 травня у Львові-Брюховичах. У ній взяли участь понад два десятки учасників із 10 країн Європи. Зустріч спільно організували Карітас Європи та Карітас України. Її мета — представити учасникам український досвід роботи у сфері міграції та обговорити можливості транснаціональної співпраці. Як пояснили у Комісії УГКЦ у справах мігрантів, низьку ефективність міграційної політики ЄС пов’язують із неготовністю до нових умов та викликів глобальної міграції. Старі методи не завжди дозволяють досягати поставлених цілей. Останнім часом у країнах Євросоюзу спостерігаються намагання вирішити проблеми. Суть цих ініціатив полягає в активнішому залученні державних та недержавних організацій країн походження мігрантів до міжнародних проектів у цій сфері.
Орденом «За заслуги» III ступеня Президент нагородив священика-студита Василя Вороновського. Президент України Віктор Ющенко 5 травня видав Указ про нагородження о. Василя «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста Львова, високі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю».
Єпископи Східних Католицьких Церков Європи відкрили пам’ятник Виходу з підпілля Мукачівської греко-католицької єпархії. Всеєвропейська зустріч єпископів Східних Католицьких Церков відбулася 12-14 травня в Мукачівській греко-католицькій єпархії. Участь у цій події взяли 53 східні католицькі єпископи з 14 країн Європи: Греції, Словаччини, Чехії, Румунії, Болгарії, Сербії, Білорусі, Угорщини, Італії, Франції, Польщі, Німеччини, Кіпру й України. Це вже дванадцята зустріч греко-католицьких єпископів Європи, але цьогоріч така зустріч вперше проходила під егідою Ради єпископських конференцій Європи (РЄКЄ). Тема з’їзду — «Чин здійснення таїнств» (в рамках циклу зустрічей на тему таїнств у Церквах східного обряду) ставила мету поглибити спілкування між єпископами різних обрядів Католицької Церкви. Сьогодні існує 24 Католицькі Церкви візантійського обряду, 15 з яких представлені в Європі.
РКЦ
Керуючий справами Римо-Католицької Церкви в Україні, єпископ Маркіян Трофим’як 7 травня 2009 року обговорив з головою Держкомнацрелігій проблеми діяльності в Україні іноземних священнослужителів. Як зазначив єпископ Маркіян Трофим’як, «порушене питання є надто важливим для РКЦ в Україні, з огляду на те, що на сьогодні значну частину її священнослужителів складають саме іноземці». Єпископ додав, що «крім безпосередньо душпастирського служіння, більшість з них звершують ще й різноманітне соціальне служіння в інтересах не лише своїх вірних, а й усіх громадян України».
УПЦ КП
Предстоятель УПЦ КП вважає, що сподіватися на краще у стосунках з РПЦ «поки що немає підстав». Патріарх Філарет наголосив на потребі створення в Україні партнерської моделі церковно-державних взаємин. При цьому він зазначив, що «ні Церква, ні держава не можуть ігнорувати проблеми та потреби одна одної». Такі думки Предстоятель УПЦ КП висловив в інтерв’ю виданню «Віче». Відповідаючи на запитання про можливість покращення відносин між УПЦ КП та РПЦ з обранням Предстоятелем цієї Церкви Патріарха Кирила, Патріарх Філарет зазначив, що такі сподівання поки що не мають підстав. При цьому він зауважив, що УПЦ КП хоче «жити з Російською Церквою, як братні Церкви, а в РПЦ нам відмовляють у самому праві на існування. Якщо Патріарх змінить свої погляди, тоді зміни на краще будуть», – констатував він. Проте Патріарх Філарет наголосив, що рано чи пізно відбудеться й діалог, і визнання, бо така логіка історичного процесу: є Українська держава – є й буде Українська Церква.
РПЦ
Патріарх Московський не хотів би, щоб під час його візиту в Україну «були якісь політичні моменти». Заступник керівника Секретаріату Президента України Юрій Богуцький зустрівся з Патріархом Московським Кирилом. Як повідомив після зустрічі Юрій Богуцький, Предстоятель РПЦ перебуватиме з архіпастирським візитом в Україні близько тижня. «Візит матиме церковний і пастирський характер, хоча передбачаються зустрічі з ученими. Його Святість підкреслив, що жодним чином він не хотів би, щоб якісь політичні моменти були під час візиту», – наголосив Юрій Богуцький, нагадавши, що візит відбуватиметься напередодні президентських виборів. Патріарх Кирил після того, як 27 липня побуває в Києві, планує відвідати Херсонес, далі Донецьк – Святогірську лавру та Свято-Успенську Почаївську лавру (Тернопільська область).
ДЕРЖАВА І РЕЛІГІЯ
Віктор Ющенко запевнив, що без участі Церкви країна не зможе вийти з кризи. Під час свого візиту до Львова 28 травня Президент України відвідав Український Католицький Університет (УКУ), де зустрівся з керівництвом і студентами. Він запросив ректора УКУ о. Бориса Гудзяка бути членом делегації для участі в офіційному візиті до Ватикану, який відбувся 1 червня. Представляючи Главі держави діяльність УКУ, о. ректор зазначив, що це єдиний такий заклад на території колишнього СРСР. Окрему увагу він звернув на соціальну, екуменічну та катехитично-педагогічну діяльність університету. УКУ найактивніше відстоював необхідність визнання державою богослов’я, потребу запровадження християнської етики в школах. «Я схиляю голову перед тим, що ви робите», – сказав у відповідь Президент. – «Мені здається, що робота вашого університету споріднена з нашою державною розбудовою».
Завершується підготовка нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Засідання робочої групи при Державному комітеті України у справах національностей і релігій з розробки нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» відбулось 26 травня. Учасники засідання висловили багато пропозицій щодо змін та доповнень до тексту документа з метою вдосконалення нинішніх підходів у законодавчому регулюванні діяльності релігійних організацій. За результатами засідання робоча група зможе продовжити свою роботу над вдосконаленням тексту цього законопроекту.
РЕЛІГІЯ І СУСПІЛЬСТВО
Українці займають п’яте місце в Європі за рівнем релігійності – після Кіпру, Польщі, Словаччини і Португалії. У Міжнародній програмі соціальних досліджень (ISSP), що визначала місце релігії у житті громадян 44 країн, взяли участь Київський міжнародний інститут соціології, Інститут політики, Центр «Соціальні індикатори» й Інститут соціології НАНУ. За даними дослідження, абсолютна більшість українців – 91% – християнського віросповідання (православні, греко-католики, протестанти). Зокрема, 39% вірян належать до трьох основних Православних Церков (Московського й Київського Патріархатів і УАПЦ), 44% вказали, що вони є православними без чіткої приналежності до певної Церкви, а 8% – що вони є греко-католиками.
Українці більше довіряють Церкві, ніж державним та іншим суспільним інститутам. Серед суспільних інституцій найбільшу довіру в населення України й надалі має Церква, про що заявили 61,2% опитаних. Друге місце за рівнем довіри громадян країни посідає українська армія (28,7% довіри), за якою йде міліція (16,4%). Про це свідчать результати дослідження, яке провела компанія GfK Ukraine у березні 2009 року. Згідно з опитуванням, станом на березень 2009 року найменший ступінь довіри у громадян України мають політичні інституції. За період з листопада 2008 року знизився рівень довіри до Президента України (до 5,4%), до Кабінету Міністрів України (до 6,3%), до Верховної Ради України (до 2,7%) та до політичних партій (до 3,2%). Опитування проводили з 1 до 15 березня 2009 року.
Для українців важливе право на свободу думки, совісті та релігії – результати опитування. Результати соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова в рамках проекту міжнародної організації Freedom House, засвідчили особливу важливість для переважної більшості українців права на свободу слова, думки, совісті та релігії. Такий висновок зроблено за наслідками опитування громадян, які відповіли й на запитання про те, яким чином змінилася ситуація щодо дотримання прав, і дали безпосередні оцінки дотримання прав в Україні. Оцінюючи важливість дотримання різних громадянських і політичних прав людини, майже 60% опитаних висловились про надзвичайну важливість для них права на свободу слова, думки, совісті й релігії, на свободу виявлення поглядів. Ще для 23% громадян це право також займає одне з найважливіших місць серед інших прав. І лише 10,7% та 3,4% респондентів сказали, що це право для них є неважливим або майже неважливим.
