Що таке оріоністська парафія, її харизма
Зазвичай, кожна парафія, пов’язана із Згромадженням святого отця Оріоне, розвивається в трьох напрямках, а саме: душпастирські ініціативи з особливою увагою до дітей та молоді, праця з хворими й неповносправними та турбота про бідних, відкинутих, малозабезпечених, емігрантів. «Не посеред пальм хочу я жити і вмерти, а посеред бідних, які є Ісусом Христом», — говорив святий Луїджі Оріоне.
Таким чином, ці парафії мимоволі стають центром не тільки релігійного життя, а й соціальних, а інколи й культурних ініціатив для оточення.
Ядро першої української оріоністської парафії було закладене ще 2005 року, коли священики Згромадження розпочали діяльність серед дітей і молоді в районі вулиці Топольної у Львові, заснувавши «ораторію».
Ораторія — місце повністю призначене для дітей й молоді. Це особливий вид душпастирства, своєрідне «made in Italy» — винахід святого отця Івана Боско, яким залюбки послуговувався отець Оріоне. Щоб створити альтернативу вулиці з її згубними звичками і забавами, ораторія пропонує дітям добре організоване проведення часу серед ігор, танців, співу, гуртків, спорту, допомогу у виконанні домашніх завдань. Це все проникнуте молитвою і вихованням справжньої християнської поведінки в конкретних життєвих ситуаціях, які виникають у спілкуванні з приятелями (суперечки, конкуренція, успіхи, невдачі…). Молодь може проявити себе старшими товаришами, навчитись допомагати й брати відповідальність за інших, у чому допомагають формаційні курси, програми і поради ченців та досвідченіших колег.
Душпастирська праця з дітьми «по-оріонськи» спирається на принцип асистенції — постійну присутність поряд з дитиною в її іграх та заняттях. Це дає змогу провадити ненав’язливу, але дієву катехизацію. Підлітків, яких часто нічим не заманиш до церкви, притягують до ораторії спортивні заняття: настільний теніс, футбол, волейбол. Але все, що відбувається в ораторії, розпочинається і закінчується молитвою.
Звичайно, самого перебування з дітьми і підлітками, асистенції замало. Тому святий Оріоне випрацював цілу програму, що базується на салезіанській превентивній системі виховання, але з певними змінами й доповненнями. Нову виховну систему отець Оріоне назвав християнсько-вітцівською. Згідно з нею, над спільнотою дітей, зібраних на грі чи молитві, над аніматором (керівник групи), а також над батьками, які можуть бути поряд зі своїми дітьми, та й над будь-яким іншим учасником процесу, чуває «отець» — відповідальний представник монашої спільноти. Він не тільки перебуває з усіма й з кожним, він також провадить, відповідає, забезпечує систему всім необхідним, приймає остаточні рішення і, звичайно, стає в певному сенсі прикладом, вчить християнської поведінки. Тобто просто є батьком цієї родини, в яку непомітно перетворюється громада дітей і молоді, які до цього могли навіть не бути знайомими.
Український досвід
Перша спільнота отців Оріоністів у лоні Української Греко-Католицької Церкви була заснована у Львові з благословення Глави УГКЦ Любомира (Гузара) 2001 року. А перша парафія, як вже згадувалося, створена 2005 року.
Відтоді оріоністи провадять свою душпастирську діяльність у Львові, базуючись на методах, закладених засновником святим Луїджі Оріоне.
Важливим кроком стало прийняття двох неповносправних, Андрія і Михайла, до дому Згромадження. З вересня 2008 року хлопці мешкають разом зі священиками й братами в спільноті, ділять з ними щоденне життя. В такий спосіб твориться справжній родинний зв’язок. Все відбувається, як у звичайній сім’ї: вранці їх треба розбудити, допомогти помитись, одягнутись, поснідати і поїхати «на роботу» — до майстерні для неповносправних. А ввечері всі разом збираються на монастирських молитвах, потім спільна вечеря. Поміж тим — обговорення подій дня та планування наступного, читання газет, жарти та перегляд телепередач.
Ця форма життя разом із особами, що потребують нашої допомоги, називається в Згромадженні «Мале Коттоленго».
«Мале Коттоленго» — типово оріонське місце, назване в честь святого Бенедикта Йосифа Коттоленго, який був прикладом для святого Луїджі Оріоне в його праці з хворими й знедоленими. Це місце, в якому хворі, самотні, неповносправні, стражденні, покинуті, люди похилого віку, самотні матері, невиліковно хворі знаходять допомогу й розуміння, а передусім — сердечне ставлення.
12 березня 2009 року, в день 69-ої річниці смерті святого отця Оріоне, у Львові відкрилась майстерня для неповносправних. Це стало досягненням однієї із основних цілей Згромадження — збирати неповносправних навколо Ісуса й давати їм відчуття прийняття та любові. Оріоністи також розпочали співпрацю із спільнотою «Віра і Світло». Вони діляться своїм досвідом праці з неповносправними та допомогли відкрити майстерню цієї спільноти на Сихові. Завданням оріоністської спільноти є свідчити милосердя не тільки на організаційному рівні, а й власними руками, як, зрештою, це є у практиці усіх спільнот Згромадження в різних куточках світу. Саме тому оріоністи почали збирати на регулярні зустрічі у своєму монастирі хлопців з фізичною і розумовою неповносправністю, допомагаючи їм таким чином вирватись з обмеженого щоденного малого світу власної кімнати, поспілкуватись з такими ж, як і вони, почути, що вони також цінні в очах Бога й інших людей, що на них чекають, що з ними цікаво перебувати.
Щороку влітку проводяться «Веселі канікули» для дітей, особливо для тих, які через брак фінансів не можуть виїхати на відпочинок з міста.
З огляду на те, що 2009 рік проголошений Роком покликання, цьогорічні канікули пройдуть під гаслом «Стань апостолом!». Протягом липня діти, які зголосилися на «Веселі канікули», братимуть участь у молитві, катехизації, індивідуальних і групових гуртках, екскурсіях, змаганнях, спільному відпочинку на природі.
Цю діяльність на ґрунті парафіяльного душпастирства й справ милосердя доповнює доброчинна аптека та парафіяльний «Карітас», де завдяки волонтерській праці кваліфікованого лікаря й пожертвам людей, ті, хто не має фінансової змоги придбати потрібні ліки, одяг, їжу та засоби гігієни, можуть отримати допомогу.
Також при монастирі проводиться праця з молоддю: щотижневі недільні зустрічі, реколекції, прощі, спільний відпочинок, формація аніматорів. А втіленням слів нашого Господа «Щоб усі були одно» та екуменічних прагнень отця Оріоне стали щомісячні молитви за принципами Тезе.
Новий крок у розбудові парафії
Вагомою подією стала інавгурація діяльності отців Оріоністів і посвячення каплиці та ораторії на вул. Лінкольна 12, в районі Топольної. Відправу очолив владика Ігор (Возьняк), Архієпископ Львівський, у співслужінні з владикою Михаїлом (Микицеєм), єпархом Аргентинської єпархії УГКЦ, та його помічником владикою Святославом (Шевчуком), Протоархімандритом Згромадження отцем Флавіо Пело.
Пристосована до потреб оріонської форми душпастирства будова дає змогу розвивати різноманітну діяльність. Але посвячена каплиця і ораторія є тільки початком майбутнього комплексу, який, окрім вже наявної будівлі, містив би в собі монастир і семінарію, велику парафіяльну церкву, приміщення для постійного проживання неповносправних, майстерню для них, «Карітас», медичний кабінет, спортивний зал. Цікавою є форма нової будівлі — її дах нагадує окраєць хліба. Як каже автор проєкту Микола Рибенчук, заслужений архітектор України, «це символізує щиру й милосердну християнську душу, яка завжди готова ділитися своїм серцем, так само як шматком хліба».
Як зазначив Протоархімандрит отець Флавіо під час пресконференції напередодні посвячення осередку отців Оріоністів, те, з чим Згромадження приходить до України, можна окреслити як «щоденний екуменізм» на особистому рівні, «екуменізм приязні»: між людьми, сусідами, здоровими й хворими, дорослими й дітьми, вченими і простими, святими й грішними. Оріоністи приходять не стільки як вчителі, а як ті, хто слухає…
Брат Юрій Блажиєвський, СБП (Згромадження отців Оріоністів)
