Свіжий номер

5(505)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Церква в Україні

УГКЦ

За участю Глави УГКЦ в Одесі 6 -9 березня відбулося засідання Постійного Синоду УГКЦ. Головними завданнями Синоду були питання міграції та підготовка до V сесії Патріаршого Собору на тему “Богопосвячене життя у Церкві і для Церкви”, що проходитиме з 3 до 12 вересня 2011 року у Бразилії. На Синоді йшлося і про стратегічний план євангелізації УГКЦ на сході і на півдні України, оскільки ці терени були піддані масованій і довготривалій атеїзації і зараз євангелізація становить тут особливий виклик не тільки для нашої Церкви, але також для інших християнських Церков”.

УГКЦ в Одесі має проблеми з земельною ділянкою під будівництво храму. Виділення земельної ділянки греко-католикам в Одесі затягує не місцева, а державна влада. Про це на зустрічі 9 березня з Главою УГКЦ повідомив мер Одеси Едуард Гурвіц. На сьогодні в Одесі нараховується 10000 греко-католиків. Окрім цього, кілька великих греко-католицьких громад є в Одеській області: ільїчівська, роздільнянська, березовська та інші. Мер пояснив, що проблема полягає в тому, що, згідно із законодавством на будівництво храму потрібна згода державної екологічної експертизи, а Міністерство «затягнуло з видачею рішення на будівництво».

10 березня виповнилося 64 роки від того дня, як у Львові закінчився псевдособор 1946 року, згідно з рішенням якого в СРСР була ліквідована Українська ГрекоКатолицька Церква. Як повідомив директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету о. Андрій Михалейко, переконливим свідчення того, що собор 1946 року проводився спільними зусиллями парткерівництва, державних структур та органів держбезпеки у співпраці з Руською Православною Церквою, є документи, віднайдені дослідниками історії Церкви у фондах Державного галузевого архіву СБУ та Центрального державного архіву громадських організацій України. Один із таких документів – телеграма №82 Народного Комісара Держбезпеки СРСР тов. Меркулова до Наркома Держбезпеки УРСР тов. Савченка від 25 січня 1946 року, що містила чітку інструкцію з проведення собору у Львові: «Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви у м. Львові отримано. У зв’язку з цим у розпорядження Раднаркому УРСР наркомом фінансів Союзу буде переведено 400 тис. рублів для передачі їх через агента «Птіцина» ініціативній групі». «…З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менш як 60-70% агентури. Забезпечте також достатнім процентом агентури у складі запрошуваних на собор представників мирян з інтелігенції. Завчасно перевірте всіх інших делегатів і гостей, з тим щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент», – передбачалося далі. Відомчою інструкцією НКВС наказувалося повести хвилю арештів серед керівництва УГКЦ і «активних уніатів», а за 10-15 днів до собору повідомити через пресу про арешти керівників Церкви і склад їхнього злочину. При цьому керівництво НКВД бажало якнайретельніше втаємничити власну причетність до нібито церковного заходу.

Вперше за останні 70 років відбулася інтронізація єпископа Мукачівської єпархії ГКЦ. Папа Римський Бенедикт XVI 17 березня призначив владику Мілана (Шашіка), дотеперішнього титулярного єпископа Бононії та Апостольського адміністратора ad nutum Sanctae Sedis Мукачівської греко-католицької єпархії, її єпархом. Урочиста єпископська інтронізація владики Мілана на кафедру Мукачівської єпархії відбулася 24 квітня. Інтронізація єпископа Мукачівської єпархії ГКЦ стала першою за останні 70 років. У заході взяли участь близько 20 греко-католицьких єпископів з України, Угорщини та Словаччини на чолі з представником Ватикану в Києві.

Делегація католицьких єпископів США відвідала духовні пам’ятки Києва та Львова. Під час перебування у Києві делегація Конференції Католицьких єпископів США на чолі з архиєпископомемеритом Вашингтону Кардиналом Теодором МакКарріком побувала у Святій Софії Київській, Михайлівському Золотоверхому соборі та в Андріївській церкві. У Львові гості відвідали Український католицький університет, оглянули місце будівництва університетського містечка на вулиці Стрийській, побували в семінарії Святого Духа Львівської архиєпархії УГКЦ. Мета візиту в Україну, який тривав 6 до 10 березня – поглиблення співпраці між Церквою в Америці та Україні.

Релігія і суспільство

Рада у справах душпастирської опіки при Міноборони розробляє концепцію військового капеланства в Україні. Майбутня Концепція буде містити у собі орієнтири щодо практичного впровадження в Україні інституту військового капеланства та визначати основні принципи здійснення духовної опіки віруючих у Збройних Силах України. Саме за ініціативи віруючих, що перебувають на військовій службі, спеціально підготовлені військові священики і пастори отримають можливість відвідувати військові частини та нести духовне служіння у військових формуваннях.

Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних організацій закликає українське суспільство позбавитися низькопробної вульгарщини. ВРЦіРО 29 квітня оприлюднила Звернення про потребу протидії лихослів’ю в Україні. За словами членів ВРЦіРО, лихослів’я є однією з серйозних проблем українського суспільства, і якщо нею знехтувати, «вона може стати загрозою самобутності та майбуттю українського народу». Такий висновок релігійні провідники зробили на підставі того, що ніколи лихослів’я не носило такого масового характеру, такого небаченого розмаху, як в останні роки, а брутальний стиль спілкування стає не лише нормою, а модою, причому для різних верств населення. Провідники Церков акцентують на тому, що мова людини відображає її внутрішній духовний стан. Доведено, що вимовлене або почуте лайливе слово чинить на нас дію, порівнянну з легким струсом мозку, тож лайка, як стверджується у зверненні, деструктивна і щодо нашого фізичного здоров’я.

Держава-церква

У державній програмі на 2010 рік Уряд передбачив низку заходів із забезпечення свободи совісті та віросповідання. Проект Державної програми еко‑ номічного і соціального розвитку України на 2010 рік, прийнятий Верховною Радою 15 квітня, констатує незавершеність процесу повернення релігійним організаціям культових будівель та іншого церковного майна, а також заявляє про необхідність подальшої гармонізації державно-конфесійних відносин. У проекті вказується також на наявність загрози міжконфесійних і міжнаціональних конфліктів, проявів радикалізму та релігійного екстремізму. Утвердження свободи совісті та віросповідання у Державній програмі на 2010 рік визначено як одне з основних завдань у питанні формування толерантного суспільства. Серед цілей та очікуваних результатів у сфері свободи совісті та віросповідання. Уряд передбачив наступне: утвердження міжконфесійного порозуміння; активізація процесу повернення релі‑ гійним організаціям колишніх культових споруд та іншого церковного майна; вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин та свободи совісті та приведення її у відповідність до міжнародних зобов’язань України.

Всесвітній конгрес українців закликав Президента Віктора Януковича повернути тематичний розділ про Голодомор 1932-33 років на свій офіційний сайт. Автори звернення підкреслюють, що тема Голодомору, який по своїй суті був ретельним чином спланованим геноцидом українського народу, є надзвичайно хворобливою для всіх українців. Як відомо, відразу після інаугурації нового Президента України з його офіційного сайту зникли банери, присвячені проектам про Голодомор. Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман зв’язку з цим заявила, що нова влада буде працювати не над Голодомором, а над тим, щоб нагодувати народ. На нещодавній сесії ПАРЄ Віктор Янукович у виступі заявив, що Голодомор не був Геноцидом українського народу.

Ректорат УКУ закликав освітянську громадськість країни висловитися публічно про ситуацію, що склалася в освітньому полі України у зв’язку з призначенням на пост Міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, відомого своїми антиукраїнськими виступами. Ректорат УКУ висловив стурбованість щодо обрання такої особи на посаду міністра освіти і науки України та висловив вимогу якомога швидше «призначити на цю посаду професіонала-освітянина, патріота своєї держави й людину незаплямованої моральної репутації».

УПЦ КП

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вважає, що позиція Росії перешкоджає створенню єдиної помісної Православної Церкви в Україні. Про це він сказав на прес-конференції 8 квітня. На його думку, Російська Православна Церква побоюється втратити значну кількість парафій і відчутного ослаблення свого впливу, так і влада Росії. «Якби Російська Церква не була так тісно пов’язана з державою, то не виконувала б її волю не заважала би Церкві в Україні об’єднатися і бути незалежною». «Росія, як ви знаєте, спить і бачить Україну в складі нової імперії, нової держави, на чолі якої стоїть Москва», – сказав Патріарх Філарет. Він вважає, що домогтися входження України до складу такої держави Росія може тільки шляхом впливу через Церкву. Водночас, на його думку, в середовищі Українських Церков, зокрема серед керівництва Української Православної Церкви Московського Патріархату, є усвідомлення необхідності створення єдиної помісної Церкви.

Предстоятель УПЦ КП вірить в об’єднання з Українською Греко-Католицькою Церквою. Однак це відбудеться лише тоді, коли три гілки українського православ’я – Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Православна Церка (Московського Патріархату) та Українська Автокефальна Православна Церква – об’єднаються в єдину помісну Церкву, яка буде визнана у світі. Таку думку він висловив 8 квітня на прес-конференції “Перспективи створення єдиної помісної Церкви в нових політичних умовах”. За словами Патріарха Філарета, сьогодні, незважаючи на події початку дев’яностих років минулого століття, коли тривали суперечки про приналежність культових споруд, “склалися добрі відносини між Українською Православною Церквою і Українською Греко-Католицькою Церквою”. “Тепер настало примирення, і ми дякуємо Богові за добрі стосунки”, – підкреслив владика. За словами Предстоятеля УПЦ КП, для такого об’єднання мають визріти серйозні підстави насамперед серед вірян УГКЦ. Він нагадав, що понад шістсот років ці дві конфесії перебували в лоні однієї Церкви і лише чотириста – з політичних мотивів були розрізнені (на Брестській церковній унії 1596 року).

Поділитися:

Популярні статті