Логічно, слово подяки належало б надрукувати у числі за січень-лютий, яке мало бути останнім у США під моєю редакцією. Сподівався іншого закінчення, але не вийшло. Властиво, нічого злого в тому, що журнал буде виходити в Україні. До речі, я особисто також шукав людей, які могли б продовжувати не тільки появу, але і редагувати журнал “Патріярхат” в Україні, продовжуючи ідею св. п. Патріярха Йосифа, визнання і утвердження патріяршої гідности Української Католицької Церкви. Цю ідею утверджували мої попередники Степан Процик і Василь Пасічняк, а я продовжував упродовж 25 років. У останньому часі крайова управа Українського Патріярхального Товариства в США вирішила, що число журналу Патріярхат за березень-квітень 2002 р. з’явиться в Україні під новою редакцією. Про це мене було повідомлено листом від 6 грудня 2001 року, але воно з’явилось ще в США під моєю редакцією. Для мене стало незрозумілим, чому перенесення журналу робилось у таємниці від мене? Ніхто мене про це не інформував і не питав моєї поради як редактора! Це історія…
Хай мені буде вільно на цьому місці скласти за 25-річну віддану щиру співпрацю подяку членам Редколегії, поазбучно: Дарії Кузик, Василеві Маркусю, Михайлові Марунчаку, Василеві Никифоруку, Володимирові Пушкару, Леонідові Рудницькому і мистецькому дорадникові Богданові Титлі.
Також щиро дякую за віддану працю у висилці і розповсюдженні журналу: Марії Шумській, Миколі Когутові і всім відданим кольпортерам в Австралії, Англії, Бельгії, Канаді і США. Крім цього, почуваюся до милого обов’язку щиро подякувати моїм дорогим і безкорисним дописувачам: Ользі Борисовій, Івану Гречку, Ользі Гриньків, і о. Михайлу Димиду, Михайлу Косіву, Мирославу Кривому, Богданові Крив’якові, Юрію Левицькому, Мирославу Мариновичу, Богдану Мигалю, о. Івану Музичці, Миколі Мушинці, Івану Паславському, Наді Пастернак, Володимиру Рожку, Дмитру Степовику, Леоніду Тимошенку, Костеві Чавазі і всім тим, що друкувались на сторінках журнала “Патріярхат”.
Окремо висловлюю щиру подяку за дружню співпрацю із друкарнею Компютопрінт Паням Марії Дупляк, Тересі Чергоняк і Людмилі Черненко.
Особливо складаю щиру подяку тим, хто підтримував журнал своїми щедрими пожертвами і всім Читачам.
Усім – щиросердечна подяка. А новій редакції бажаю успішно продовжувати ідеї Патріярха Йосифа – утвердження Патріярхату УКЦеркви – За єдність Церкви і Народу.
Микола Галів
