Греція, ця країна вповні може відноситись до ареалу євангельської історії. І хоч сам Христос тут не проповідував, після його Воскресіння і Пятидесятниці грецький чи еллінський світ став другим після юдейського світу, середовищем де було проповідуване Євангеліє Ісуса Христа. Із книг Нового Завіту ми дізнаємось, що апостол Павло проповідував колосянам, коринтя нам, галатам, филіпійцям та фесалонікійцям та іншим. По всій території Греції в скорому часі постали спільноти вірних, яким судилось стати християнськими центрами з світовим ім’ям. Не зважаючи на те, що територія сучасної Греції в епоху формування над-митрополичих структур – Патріархатів перебувала в юрисдикції єпископа Рима, все ж культурна і богословська традиція даного регіону скоріше належала християнському Сходу аніж Заходу. З часом, а особливо через зростаюче політичне та культурне відчуження між Римською Церквою та християнським Сходом на чолі з Новим Римом, грецькі території переходять під сильніший вплив єпископа Константинополя. Після падіння єгипетської Александрії у 641 році Тессалоніки, батьківщина святих Кирила і Методія, стали другим за значенням містом у Візантії. А її архієпископ очолював Іллірійський вікаріат Римської Церкви. В ході затяжного конфлікту, який супроводжувався кількома розіривами єдності між Західною і Східною Церквами, єпископ Рима втратив юрисдикцію над грецькими єпископствами. Церковну владу над територією вдалось відновити тільки насильним способом, під час хрестових походів. Так у 1185 році нормани захопили Тессалоніки, а після нападу хрестоносців на Константинополь у 1204 році, наступного року Папа Інокентій ІІІ заснував латинське архієпископство в Атенах. Після повернення греків до Константинополя, візантійці повернули собі владу над територіями, однак у Греції ще залишались колонії західних феодалів, які проіснували тут до падіння Константинополя у 1453 році. Створені під час IV Хрестового походу латинські структури таким чином прийшли в занепад. Під час турецького панування багато талановитих греків шукали можливостей отримати освіту на Заході. Папа Григорій ХІІІ створив у 1576 році спеціальну колегію в Римі для студентів з Греції. Також багато грецьких єпископів, священиків та інтелектуалів вступали в єдність з Римським престолом, часто це було таємно. У 1829 році султан Махмуд ІІ ровів реформу у релігійній сфері, за‑ вдяки, якій стало можливим створити структури для греків-католиків. Це відбулось у 1830 році, коли Папа Григорій XVI створив апостольську делегатуру, а у 1834 році назначив єпископа Сіроського Блансіса, апостольським делегатом. У 1875 році Папа Пій ІХ відновив ієрархію для греків латинського обряду, на чолі з архієпископом Аттіки і Пелопонесу з осідком в Атенах. Проте ще у 1856 році, священик латинського обряду Йоан Гіацинт Ма- рангос заснував в Константинополі невелику громаду греків-католиків, які однак зберігали візантійську традицію. До цієї громади приєдналось два єпископи Константинопольського Патріархату Мелетій Драм- ський і Бенджамін Неапольський. Після того як о. Марангос поїхав до Атен, його працю продовжив о. Полікарп Анастасіадіс. У 1895 році допомагати у розвитку католицько-візантійських громад прибули монахи-асумпціоністи, створені ними дві парафії однак не були надто чисельними. Проте вони також заснували семінарію для греків візанто-католиків. У 1911 році Папа Пій Х заснував у Константинополі ординаріат для греків-католиків візантійської традиції. Першим єпископом став Ісая Пападопулос, а після І Світової війни його змінив єпископ Георгій Клавассі. Після еміграції більшої частини греків з Константинополя (який залишився в руках турків) в Грецію єпископ Калавассі перебрався до Атен, а у 1923 році ординаріат було реорганізовано в апостольський екзархат, який у 1932 році було розділено на Атенський і Константинопольський. Останній очолив єпископ Діонісій Варухас. Незважаючи на недоброзичливе ставлення з боку Православної Церкви Еллади екзархат продовжив свою діяльність. Зокрема було розвинуто працю для бідних, створено школи, а у 1944 році було створено одну з кращих лікарень у Греції «Паммакарісто». На сьогоднішній день стамбульська (Константинополі) громада налічує не більше 50 вірних, якими опікується священик. В Греції Екзархат налічує 2325 вірних, більшість з яких проживає в Атенах. Проте в останні 20 років при кафедральному соборі Святої Трійці в Атенах діє громада східних католиків іракців, які дотримуються халдейського обряду. А також спільноти заробітчан з Румунії і України. На сьогодні Апостольський Екзархат в Атенах очолює відомий кантоніст, член змішаного комітету по діалогу між Католицькою і Православною Церквами архієпископ Димитріос Салахас, який був покликаний на це служіння Папою Бенедиктом XVI у 2008 році.
Підготував А. Б.
