УГКЦ
2011 року УГКЦ присвятить особливу увагу значенню Божого Слова в житті українського народу. А ще наступних три роки УГКЦ планомірно готуватиметься до святкування 1025-річного ювілею Хрещення. Цей ювілей в УГКЦ називають «ділом всієї Церкви». Рішення про це прийняв Синод єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства на своєму останньому засіданні вирішив. У 2012 році темою уваги будуть Святі Таїнства в житті християнина, а у 2013 – соціальне служіння Христової Церкви. Ці три аспекти церковного життя віддзеркалюють внутрішню суть Церкви, як це сказав у своїй першій енцикліці «Бог є любов» Святіший Отець Бенедикт XVI. До цієї підготовки, як і до самого святкування, УГКЦ запрошує членів Церкви, які постійно чи тимчасово живуть поза межами України.
Єпископат УГКЦ у зверненні до Президента наголосив, що Софія Київська може бути передана Церкві тільки тоді, коли чотири Церкви-сестри повернуться до первісної єдності. Відкритий лист Президентові від імені єпископату УГКЦ щодо собору Софії Київської є відповіддю на обговорення 22 грудня Гуманітарною радою при Президентові України пропозиції щодо передачі цього собору заповіднику «Києво-Печерська лавра». «Ця звістка стривожила єпископат, духовенство та мирян Української Греко-Католицької Церкви, бо всі ми переконані, що такий акт передачі зробить тисячолітню пам’ятку української культури та духовності храмом однієї гілки Київської Церкви – Української Православної Церкви, що у єдності з Московським Патріархатом, та виключить три інші гілки: Українську Православну Церкву Київського Патріархату, Українську Автокефальну Православну Церкву та Українську Греко-Католицьку Церкву, які рівною мірою є спадкоємицями тих, хто будував, оздоблював, малював і розвивав цей собор упродовж понад шістсот перших років його тисячоліття, бо протягом наступних років опіка над цією всенародною святинею – через злощасні поділи між християнами колись єдиної Київської Церкви – переходила з рук до рук.
УГКЦ не хоче приймати пожертв від офіційних органів, бо хоче мати свободу сказати правду тоді, коли її треба сказати. «Ми маємо таку позицію, що не хочемо приймати пожертв від офіційних органів. Бо це завжди тягне за собою певну, так би мовити, «вдячність». Ми хочемо бути Церквою свобідною, щоби пожертви не перешкодили нам сказати правду, коли її треба сказати». Про це Любомир (Гузар) сказав в інтерв’ю «5 каналові», відповідаючи на запитання журналіста, як іде будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві і як Глава УГКЦ ставиться до тих конфесій, яким багатомільйонні асигнування на будівельні потреби дістаються безпосередньо з держбюджету.
Офіційні представники УГКЦ не взяли участі в урочистостях з нагоди Дня Соборності України 22 січня через поділ святкувань на різні майдани. В УГКЦ переконані, що не можна святкувати свято єдності без єдності». У День відзначення соборності, як наголосив Патріарх Любомир (Гузар), треба «стати одним собором». «Ідеальним було б, якби усі ми, від найстаршого до найменшого, разом, в одному місці, зібралися і заспівали український гімн або, принаймні, вигукнули: «Слава Україні!» Але чи було б це щирою маніфестацією об’єднаної України, якщо ми роз’єднані, якщо наші серця не б’ються в один такт», — йшлося в офіційному зверненні УГКЦ.
В УГКЦ закликали представників різних конфесій шукати найменшої нагоди, щоб бути разом. У рамках Тижня молитов за єдність християн 23 січня у храмі Святого Василія Великого (УГКЦ) представники головних конфесій України спільно молилися за єдність християнства. У спільній молитві разом з Предстоятелем УГКЦ Патріархом Любомиром взяли участь Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Іван Юркович, єпископи та cвященики УГКЦ та РКЦ в Україні, отці-домініканці та викладачі вищих католицьких навчальних закладів України, духовенство УПЦ (МП) та УАПЦ, пастори Церкви Християн Віри Євангельської України (п’ятдесятники) та Німецької євангелічно-лютеранської Церкви в Україні. Очолив молитву владика Йосиф (Мілян), єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ. Патріарх Любомир наголосив на важливості спільної зустрічі та молитви: «На жаль, нам ще годі спільно ламати хліб, бо ми ще до цього не дозріли, не доросли, але, може, з часом і це настало б. Однак поки те здійсниться, маємо молитися – разом чи окремо – за єдність».
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА
Глава МЗС України заявив, що Україні не підходить шаблон “Русского мира”, пропагований Патріархом Кириллом. Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко виступив на сторінках газети “Дзеркало тижня” зі статтею за підсумками 2010 року, у якій вказав на відмінність поглядів України і Росії щодо шляху до європейської інтеграції. У заяві міністра критично оцінюється концепція “Русского мира”, яка висувається представниками політичної та церковної еліти Росії. Справжнє українське-російське партнерство може базуватися тільки на усвідомленні, що Україна і Росія важливі один для одного самі по собі, а не як інструмент у реалізації тих чи інших геополітичних планів, – пише глава зовнішньополітичного відомства України.
Керівники Церков і релігійних організацій України 3 лютого 2001 року спрямували звернення до Міністерства культури та Міністерства юстиції з проханням провести належне громадське обговорення проекту нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Крім цього, конфесії ініціюють діалог з Міністерством культури відносно законопроекту про повернення культових будівель релігійним організаціям. Вони також очікують від Міністерства юстиції проведення консультацій із громадськістю стосовно запланованих законодавчих змін, якими влада планує запровадити новий порядок реєстрації релігійних організацій.
«Держава бажає контролювати Церкву, тому що боїться її», – заявив Патріарх Любомир (Гузар) під час засідання круглого столу «Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку», організованого 8 лютого у Києві Центром Разумкова. Як зауважив владика Любомир, і Церква, і держава служать тому самому народові, тому їх треба вважати партнерами. Кожна має свою царину діяльності, повинна поважати паралельну структуру і не встрявати у її діяльність. В ідеально налагодженому суспільстві ці два партнери доповнюють один одного, хоча ніколи не сміють зливатися в одну дійсність або бути підпорядкованими один одному.
Українці довіряють Церкві, але перевагу віддають здоров’ю і добробуту. Такі дані оприлюднив Центр Разумкова, проаналізувавши тенденції у релігійності за останніх 10 років. 59% опитаних визнають моральний авторитет Церкви. Понад половину опитаних, 56%, вважають, що можна бути віруючими, але не належати до певної конфесії чи релігії. 32% вважають, що все ж потрібно належати до певної релігії. Кількість тих, хто регулярно відвідує церкву, тобто не менше 1 разу в тиждень, складає майже 20%. 50,4% опитаних відвідує храми лише на релігійні свята. Понад 20% відвідують храми не менше 1 разу в місяць. Найбільше тих, хто регулярно відвідують церкви, проживають на заході України. Залишається гострою проблема забезпечення Церков релігійними спорудами. Так, жодна з Церков України не є на 100% забезпечена сакральними будівлями.
Українська асоціація релігійної свободи заявила про погіршення ситуації в релігійній сфері після приходу до влади Віктора Януковича. Про це заявив президент асоціації Віктор Єленський на круглому столі «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин» 8 лютого у Києві. “Досить високий рівень релігійної свободи і більш-менш безпроблемні відносини між державою і церквами тривали протягом десятиліття (з 2000 по 2010 рік)», – заявив він. За словами Єленського, ситуація серйозно змінилася в 2010 році «після зміни в президентському офісі, коли Українська асоціація релігійної свободи (УАРС), соціологічні дослідження почали фіксувати напругу на релігійному ґрунті в Україні». Після цього в УАРС збільшилася кількість скарг на тиск з боку місцевих органів влади на релігійні громади та окремих віруючих.
РКЦ
РКЦ в Україні відзначила 20-ліття відновлення своїх структур на території України. З цієї нагоди Конференція єпископів РКЦ в Україні звернулася до вірних з пастирським листом. У ньому єпископи висловлюють вдячність Богу за відновлення діяльності церковних структур, а також «за свідчення життя і служіння наших єпископів, духовну велич і суспільну участь духовних і світських осіб, відомих і невідомих, завдяки яким Церква в Україні протягом минулих років розвивалася і зміцнювалася». Діяльність Львівської архидієцезії РКЦ відновив Папа Іван Павло ІІ 16 січня 1991 року. Тоді відбулося повернення митрополита до Львова. Разом із відновленням Львівської архидієцезії відбулось відновлення дієцезіальних структур у Житомирі та Кам’янці-Подільському. Після відновлення архидієцезії в Україні першим митрополитом був проголошений єпископ Мар’ян Яворський.
Апостольського нунція України призначено в Росію. Папа Бенедикт призначив Апостольським нунцієм в Російській Федерації монсеньйо‑ ра Івана Юрковича, титулярного єпископа Крбавії, до теперішнього моменту Апостольського нунція в Україні. Архиєпископ Іван Юрковіч став третім папським посланцем в Україні – 22 квітня 2004 року його було призначено апостольським нунцієм в Україні. Цю місію в Україні він виконував 7 років, з 2004 по 2011 рр.
УПЦ КП
Діаспора УПЦ КП в США попередила Президента України, що у разі продовження в Україні дискримінації віруючих УПЦ КП, вона шукатиме захисту Уряду США. Православні українці штату Коннектикут на традиційних річних зборах прийняли рішення звернутися до Президента України Віктора Януковича та висловити своє побоювання щодо ситуації довкола УПЦ КП. В листі православна діаспора висловила стурбованість щодо окремих тенденцій державно-релігійних стосунків українського сьогодення. У ньому наголошується, що Київський Патріархат в США – невіддільний від Київського Патріархату в Україні, тому спротив діяльності Київського Патріархату безпосередньо зачіпає інтереси громадян Америки українського походження.