УГКЦ
Через рік-два Митрополита Андрея Шептицького оголосять блаженним. Так вважає багаторічний колишній постулятор у беатифікаційному процесі Митрополита Андрея апостольський екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії єпископ Михаїл Гринчишин. «Якою була б наша Церква бідною без Шептицького! Він залишив надзвичайно велику спадщину», – сказав єпископ у інтерв’ю для Радіо Свобода. Конгрегація у справі святих має розглянути випадок зцілення у США дівчинки. Українська родина молилася до Митрополита Андрея за оздоровлення дитини, яка народилася з фізичними вадами. Цей випадок вже зафіксований, лікарі дали свої висновки, що це – надприродне явище.
На сході України УГКЦ насамперед намагається голосити слово Боже серед греко-католиків і йде до тих, хто цього потребує. Таку позицію висловив Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук під час свого перебування в Римі, де брав участь у черговому засіданні ROACO (об’єднання благодійних організацій, що допомагають Східним Католицьким Церквам). Патріарх зазначив, що на сході України УГКЦ має невеликі парафії, які потребують душпастирської опіки. Крім того, Церква відкрита проголошувати Добру Новину, проповідувати Євангеліє усім людям, які цього потребують, тим, хто належить до нашої Церкви або ж не є приналежним до жодної із Церков, але шукає правдивої Христової Церкви. В Україні через певні обставини виросло кілька поколінь, що не ходять до церкви і не ідентифікують себе з жодною конфесією. Тому Церква, як вважає Патріарх Святослав, повинна йти до них і навертати до віри, до Бога.
Комісія у справах шкільництва відтепер допомагатиме Главі УГКЦ формувати стратегію Церкви в освітній галузі. Блаженніший Святослав Шевчук вніс відповідні зміни і доповнення до Положення про комісію. Отож, метою її діяльності є допомога Предстоятелеві УГКЦ у формуванні пропозицій щодо діяльності Церкви в дошкільному, загальноосвітньому та позашкільному навчанні. Крім того, до обов’язків комісії входить розробка програм, навчально-виховних матеріалів і підручників, що сприятимуть запровадженню християнських цінностей в освітньо-виховний процес.
Блаженніший Любомир пояснив, чому в Україні немає справжніх політичних партій. Як зазначає Блаженіший Гузар, у державах з виробленою політичною традицією зазвичай є лише кілька партій. Коли якась із них приходить до влади, то суспільство знає, чого від неї чекати і куди прямуватиме держава. А в нашій державі усе навпаки. «В Україні угруповання політиків приймають різні імена, іноді навіть дуже «мальовничі», але те, що їх об’єднує внутрішньо, є або спільний інтерес, або постать харизматичного провідника, або ж територіальна приналежність, а не ідеологічна платформа», – каже він. «Іншими словами, політичну діяльність якогось кандидата годі передбачити. Можна здогадуватись на підставі зовнішніх прикмет, але цього замало, щоби зробити справжній політичний вибір», – вважає Любомир Гузар і наголошує на тому, що у нас кожна політична група намагається отримати владу лише заради власного матеріального зиску.
«УГКЦ не проти православних братів», – Патріарх Святослав. Наша Церква не раз заявляла, що ключовим питанням для неї є діалог із Православною Церквою, особливо з Московським Патріархатом, бо УГКЦ не проти православних братів. Що стосується самої РПЦ, то вона постійно закидає греко-католикам те, що вони в 90-х роках у Західній Україні нібито відібрали храми в Московського Патріархату. Глава УГКЦ закликав православних братів покласти край неефективним розмовам і переглянути спільні стратегії: «Якщо хочемо угоди, то маємо розу‑ міти, що деякі методи, які використовувалися в минулому, були неефективні. Наприклад, заклики до ліквідації Української Греко-Католицької Церкви в Україні. Це нереально, бо Церква існує з волі Бога». Зі слів Патріарха Святослава, Московський Патріархат не завжди оперує перевіреними історичними фактами: «Наприклад, в УПЦ стверджують, що в 90-х роках УГКЦ забрала в них 500 церков у Західній Україні. І то найбільша перешкода для зустрічі Папи і Патріарха Московського». Однак це не відповідає дійсності. Як наголошує Глава УГКЦ, у березні цього року на аудієнції у Святішого Отця він подав точну статистику православних церков у Західній Україні.
Глава УГКЦ вважає необхідним акт примирення з Московською Патріархією. «Тільки в цьому випадку, визнавши взаємно свої гріхи, пробачивши їх, ми можемо звільнитися від тягаря своєї історії, подивитися одне одному в очі як християни, як брати і будувати християнські Україну та Росію. Це необхідно, тому будемо до цього прагнути. Хоча то буде нелегкий шлях. Знаю, що польський єпископат працює над актом примирення з Російською Православною Церквою. Між поляками і росіянами накопичилося протягом століть багато складних проблем. Та сподіваюся, що росіяни і поляки справді хочуть досягти примирення. Для нас це буде хорошим прикладом і стимулом, адже й ми повинні йти у цьому напрямку», – наголосив Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ не виключає можливості підписання конкордату між Ватиканом і Україною. Патріарх Святослав Шевчук під час візиту до Харкова заявив, що будівництво відносин між Церквою та державою можливе лише на паритетних засадах. «Ми ніколи не були державною Церквою і не хочемо бачити себе інструментом влади. Наше місце – в громадянському суспільстві, а не у владі», – зазначив Глава УГКЦ. Першоієрарх наголосив, що кращий спосіб фіксувати стосунки між Католицькою Церквою та державою – це конкордат (угода між Ватиканом та іншою країною): «Більшість країн Заходу вже мають такі угоди з Ватиканом. Чи дійде до цього Україна – не знаю. Але ми рухаємося в цьому напрямку».
Розвиток УГКЦ на сході країни стане темою одного із синодів. УГКЦ в Східній Україні має великі перспективи, тому повинна дбати про планомірний розвиток своїх парафій на цих теренах. Таку думку висловив Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук 16 травня у Донецьку під час зустрічі зі священиками Донецько-Харківського екзархату. Глава Церкви сказав, що наступного року Синод єпископів УГКЦ проходитиме у Києві і його темою стане розвиток УГКЦ на сході України. «Мусимо думати про планомірний розвиток нашої Церкви у контексті стратегії її розвитку до 2020 року. Повинні мобілізувати всі ресурси, які маємо, аби її виконати», – наголосив він. «Донецько-Харківський екзархат є найбільш розвинутим з-поміж усіх екзархатів УГКЦ. У нього – колосальна перспектива», – вважає Блаженніший Святослав Шевчук.
Парламент Канади визнав праведником Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Нижня палата канадського парламенту – Палата громад – одноголосно визнала прикладом «відданості основним правам людини» діяльність Митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького (1865 – 1944 рр.) під час Другої світової війни. Про це повідомляє Конгрес українців Канади. Пропозицію відзначити діяльність очільника найбільшої релі‑ гійної громади Західної України вніс до парламенту міністр громадянства, імміграції і багатокультурності Канади Джейсон Кенні. Канадські парламентарії зазначають, що «у найпохмуріший період історії Європи, під час масового вбивства євреїв і нацистської окупації Митрополит Шептицький вголос виступив проти насильства у своїй проповіді «Не убий». Завдяки його зусиллям врятовані понад 160 євреїв, один із яких був присутній на засіданні Палати громад канадського парламенту під час ухвалення рішення.
УПЦ КП
«Без незалежної Церкви неможлива самостійна Україна» – Патріарх Філарет. Глава УПЦ (КП) вважає, що в Україні незалежна, автокефальна Церква з’явиться тоді, коли Українська держава зміцніє і стане сильною. Тому православне духівництво повинно докладати зусиль, аби це сталося якнайшвидше. «Буде держава – буде Церква!» – заявив він під час свого недавнього візиту на Буковину. «Утвердження Української держави є умовою для створення однієї Православної Церкви. Тому що ніяка православна держава не може довго існувати, якщо не має єдиної духовної основи, тобто Церкви. Всі держави, що виникли після розпаду Османської імперії (Греція, Болгарія, Сербія, Румунія), заснували свої держави разом із утворенням незалежних, автокефальних Церков», – наголосив Патріарх Філарет.
УПЦ (МП)
33 архиєреї та головний юрист УПЦ виступили за припинення діяльності Статутної комісії УПЦ. Робота комісії з вивчення змін та доповнень до Статуту УПЦ (редакції 2007 р.) стала причиною не лише бурхливої реакції релігійних ЗМІ, а й розбіжності всередині самої УПЦ. Голова Синодального юридичного відділу УПЦ В. Волинець, 39 років працюючи в галузі практичної юриспруденції, а 20 із них – у канонічному праві, вже укотре заявив: «Комісія з вивчення змін та доповнень до Статуту УПЦ (редакції 2007 р.) в нинішньому складі є нелегітимною, так само як нелегітимним є засідання Священного Синоду УПЦ (відбулося без благословення Предстоятеля УПЦ), який затвердив її склад». Проаналізувавши думки владик УПЦ щодо питання діяльності комісії з вивчення змін та доповнень до Статуту УПЦ, В. Волинець констатує, що майже всі вони надто категорично висловилися про можливість подальшої діяльності згаданої комісії, яка може закріпити на законодавчому рівні велику залежність УПЦ від Російської Православної Церкви.
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА
Глави конфесій закликали В. Януковича не підписувати «мовного» закону, який може призвести до розвалу держави Україна. Глави українських Церков і релігійних організацій у відкритому листі до Президента України назвали те, що відбулося зі скандальним «мовним» законом, шляхом у прірву, до громадянського конфлікту і розвалу держави. «З жалем вимушені відзначити – до нашого голосу не прислухалися. 3 липня 2012 року суперечливий «мовний» законопроект було оголошено прийнятим Верховною Радою України», – так глави конфесій відреагували на розгляд у другому читанні законопроекту №9073 авторства С. Ківалова та В. Колесніченка з Партії регіонів. «Глибоко помиляються ті, хто вважає цю подію перемогою. Це Піррова перемога. Це «перемога» над громадянським порозумінням і основоположними принципами парламентаризму, які за визначенням покликані відображати суспільний компроміс», – наголошують глави Церков і релігійних організацій. На їх переконання, мовне розділення, посилене політичним протистоянням, і далі поглиблює суспільний розкол та розхитує основи української державності. Глави конфесій закликають Президента України не підписувати «вибухонебезпечного» мовного законопроекту, накласти на нього вето і повернути до Верховної Ради для повноцінного розгляду та вироблення збалансованого рішення
