В неділю, в день св. Василія, 14 січня 1979 року широка громада метрополії Нью Йорку відзначила ювілейною зустріччю 85 літнього громадського діяча, нашого провідного члена, Товариства за Патріярхальний Устрій Помісної УКЦеркви д-ра Василя Палідвора. Справді патріярший вік і довголітна, щира й віддана праця д-ра Василя Палідвора повністю заслуговували на гідне й достойне святочне відмічення. Дорогий наш Ювілят втішається серед нашої громади своєю щирою увагою до кожного, працьовитістю й відданістю до громадської справи. Тому зовсім зрозуміло, що на його ювілейну зустріч прийшло багато представників від різних товариств та організацій, його добрі знайомі, приятелі та товариші по співпраці, як також ближча й дальша родина. Велика заля Українського Народного Дому була заповнена.
Зустріч відкрив і привітав Ювілята, д-р Василя Палідвора голова ділового комітету Михайло Шпонтак і попросив на господаря зустрічі голову УНСоюзу Івана Флиса. (До речі цю функцію мав сповняти Володимир Сохан, але в цьому йому перешкодила недуга). Благословенням, яке провів о. парох Володимир Ґавліч та колядою Бог Предвічний розпочато програму ювілейної зустрічі. Головне й дуже докладне слово про життєвий шлях Ювілята виголосив д-р Володимир Савчак, згадавши всі основніші моменти в житті В. Палідвора. Після цього поодинокі представники у своїх дещо довших промовах підкреслювали окремі прикмети Ювілята. Промови і привіти дещо довше затягнулись, так що не вистачило часу для нашої кращої половини, себто Для організованого жіноцтва висловити привітання. Жіноцтво потрактувало це, як «дискримінацію». Напевно самому Ювілятові було цікаво почути, що про нього думає жіноцтво!
Поруч багато гарних промов і привітань, окремо вирізнялось своїм змістом і формою слово шваґра Ювілята Костя Келебая. Промовець влучно схопив і подав синтезу прикмет Ювілята, як батька у родині й відданого з почуттям відповідальности громадського діяча. Не можна не згадати виступу внучки Ювілята Марти Зєлик, яка прочитала дбайливо з чуттям й гумором опрацьований нарис про свого Діда, що внесло більше живого і молодечого духу.
У мистецькій частині виступив дівочий квінтет «Промінь» (О. Худик, В. Чума, Л. Длябога і X. Іванів), під керівництвом Богданни Волянської, який виконав низку пісень. Їхні виконання були милі. Варто такий стиль малих співучих одиниць більше практикувати і плекати.
Ювілята привітали; від парафії св. Юра в Нью Йорку о. д-р Володимир Ґавліч, Української Православної Церкви в Нью Йорку о. Базилевський, Об’єднання Комітету в Нью Йорку інж. Євген Івашків, Самопомочі Богдан Ластовецький, правників Богдан Дзерович, Т-ва за Патріярхальний Устрій Помісної УКЦеркви ред. Василь Качмар, УНСоюзу Іван Флис від колишніх співпрацівників з Конектікат проф. Іван Телюк, від УККА мґр. Іван Базарко, від Комітету Теребовельська земля — Марія Курочка, а крім цього наспіла ціла низка письмових привітів. Наш король гумору й сатири відомий Ікер на закінчення програми прочитав свій фейлетон і розвеселив Ювілята і численно зібраних учасників. В загальному ювілейна зустріч пройшла святочно й гарно. На закінчення о. Бозилевський провів молитву. У свойому слові Ювілят подякував за теплі слова, промову і привіти та подарунки.
Ініціяторам належить висловити признання, що улаштували для заслуженої людини таке святочне відзначення. В нас звичайно прийнято всі похвали говорити та підкреслювати заслуги тоді, коли людина вже немає можливості того почути. Куди краще, коли це робиться за життя і людина має можливість побачити й почути, як оцінюється її працю на громадському полі.
Слід хоч кількома реченнями тут сказати про біографію Дорогого Ювілята. Василь Палідвор є сином українського золотого поділля. Народився 6 листопада 1883 р. в селі Завалю Теребовельського повіту. Середню освіту закінчив у Тернополі. Вже в юнацькі роки Василь був активний, організував хори, був їх дириґентом, працював у аматорських грутках. Його батьки дали йому дбайливе родинне, релігійне і національно-громадське виховання. Це, що в його батька хаті містилась Читальня Просвіти мало вплив на тоді молодого Василя Палідвора. Перша світова війна захопила Василя і він попав до австрійської армії, де був ранений. За Божою поміччю йому вдалось вилічити поранену ногу. Василь Палідвор пережив визвольні змагання, будучи учасником Армії УНР. В той час йому приходилось переживати радісні дні української державности й сумні хвилин її упадку. Коли тільки стала пригожа нагода Василь Палідвор іде на студії права до Кракова, які успішно закінчив. Спочатку працював, як суддя в Рожнітові, а згодом через певні політичні обставини його перенесено на працю в корінну Польщу.
За німецької окупації повертається до Станіславова, де працював, як суддя. Дальше прийшов час ісходу з рідних земель, табори в Німеччині й еміграція до США. Дорогий Ювілят тут був активний в різних громадських організаціях. Як тільки зав’язувався мирянський рух в США за піднесення нашої Церкви до гідности Патріярхату д-р В. Палідвор включився в його ряди. Від тоді по сьогодні він активно працює у мирянському русі, є членом Управи місцевого Відділу, як також належить до керівних органів Крайової Управи Т-ва за Патріярхальний Устрій Помісної УКЦеркви. Василь Палідвор належить до надзвичайно товариських, приємних, милих, чесних, щирих, без злоби, працьовитих і відданих, словом шляхетних осіб. З ним працювати є приємно і мило. В його віці вже належалоб відпочивати, але це не в його натурі й тому не раз його можна зустрінути під церквою з патріярхальними летючками. Подай нам Господи більше таких щирих й відданих працівників.
Редакція і Адміністрація журнала «Патріярхат» Дорогому Ювілятові Василеві Палідворові, як також його милій Дружині, яка йому у всьому допомагає, складає найщиріші побажання, багато кріпкого здоров’я, прожити ще довгі роки на славу Божу, добро нашої Церкви й українського народу. Дай Вам Боже!
