Журналісти-католики не є апологетами і не мусять боронити Церкву в кожному аспекті. Вони є апологетами правди, мають служити правді. Журналісти-католики мають бути добрими про‑ фесіоналами. Це означає не лише добре написати чи зробити гарний репортаж, але старатися вчити церковну і всесвітню історію. Немає нічого нового під сонцем, і те, що ми переживаємо зараз в Україні, вже було, і історія це зафіксувала. Якщо журналісти хочуть представляти певну ситуацію – як, де, коли, чому щось сталося і що це означає – то мусять бути обізнані глибше, а для цього необхідно над собою працювати: вивчати мистецтво, літературу, особливо класичну. Тоді написані твори досі актуальні, адже людська природа не міняється, і щоб її розуміти, треба знати, що вже було. Крім технічних навиків, журналістові треба мати ширину і глибину знання. Пам’ятаючи, який вплив на життя суспільства має преса, журналісти повинні не лише представляти правду, але й бути мудрими, а це здатність бачити широко, так, як це бачить Бог. Щоб пізнати проблеми в широкому контексті, треба мати мудрість, яку ми набуваємо, вивчаючи минуле, мистецтво, літературу – усі здобутки людського духа. Усі події, що відбуваються довкола, треба бачити очима мудрої людини, розуміти контекст, і представити його читачам і глядачам в такий спосіб, щоб вони задумувалися. Не варто ділити людей на інтелігенцію і «селюхів», треба шанувати читача – писати для всіх людей, і хай кожен сприймає як хоче. Треба вміти говорити правду – це не лише розум чи здібність – це християнська чеснота. Мета не в тому, щоб просто сказати правду, а важливо застановити і поправити. Сказати, що хтось дурний і тим образити – це не штука, а сказати, щоб дурний захотів стати мудрим – це штука. Журналісти повинні не лише повідомити, а й пояснити, допомогти. Тут має бути второпність – це чеснота, яка допомагає нам досягнути мети в найкращий можливий спосіб. Ваша мета – допомогти людям, а як це робити, то це треба вирішити. Те, що ви вирішили об’єднатися – дуже добре. Ви творите громаду, а це практична громадянська клітина, і ви можете багато зробити, працюючи спільно. Сьогодні зібрані люди одного покрою – журналісти – але треба старатися відчути спільність з усіма людьми – з тими, про кого і для кого пишете, на підставі віри, знання, людяності і мудрості. Адже цій громаді ви служите. Я зараз говорю до кількох десятків, а ви сягаєте тисяч людей – треба пам’ятати про людей і бути солідарними з ними. Не бути осторонь, а бути духовно і практично з ними. Це творить громадянське суспільство, до якого ми стремимо.
Блаженніший Любомир