Північні райони Львівської області, а саме Жовківський, Сокальський, Кам’янка-Бузький, Буський, Бродівський та Радехівський нині утворюють Сокальсько-Жовківську єпархію, яка належить до Львівської митрополії УГКЦ.
Історія релігійного життя на цих теренах і велична, і сумна водночас. Чимало значимих для Української Греко-Католицької Церкви подій сталося саме тут, багато перетворень і змін зазнали ці землі разом із жителями.
В княжі часи на сучасній території єпархії виникло Белзьке князівство, що існувало у ХІІ – ХV ст. Цей факт свідчить про неабиякий розвиток суспільства в різних площинах його діяльності фактично тисячу років тому.
Відома на весь католицький світ чудотворна ікона Богоматері Ченстоховської (Польща) привезена саме з Белза, де сталося перше чудо, пов’язане з нею. Цим чудом є поразка татар під стінами белзького замку після того, як святиню винесли з храму і поставили на стіні фортеці. За переказом одна з татарських стріл влучила в ікону, після чого з пошкодженого місця потекла кров, а на самих загарбників найшла густа темрява, і вони в паніці почали вбивати один одного.
На території єпархії є й інші чудотворні ікони, до яких вірні здійснюють приватні чи загальні прощі: ікона Пресвятої Богородиці в Кристинополі (Червонограді), Маркополі, Підгірцях, Сокалі, Підкамені (монастир отців-студитів), ікона Богородиці Верхратської та ікона святителя Миколая в Крехівському монастирі отців-василіян.
Неподалік згадуваного Белза розкинулись села Жужеляни і Цеблів, у яких наприкінці ХІХ ст. отцем Кирилом Селецьким з благословення Митрополита Андрея Шептицького були засновані перші місійні жіночі згромадження нашої Церкви: сестер-служебниць Непорочної Діви Марії та сестер святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії. Ці спільноти й тепер діють не лише в Україні, а й за її межами: від Сибіру до Аргентини.
До важливих міст єпархії належить і Жовква, яку три століття тому вподобав собі польський король Ян ІІІ Собеський і зробив своєю резиденцією. Окрім того що Жовква є надзвичайно цікавим містом у культурному плані, оскільки належить до нечисленних так званих архітектурно ідеальних міст, її духовна спадщина теж значна. В невеликому за теперішніми мірками містечку – п’ять чудових храмів XVII – XVIIІ ст. і мощі святого мученика Партенія, виставлені для поклоніння в храмі Серця Христового отців-василіян.
З періоду княжого правління і фактично до Другої світової війни північна частина теперішньої Сокальсько-Жовківської єпархії належала до єпархії Холмської (Холмсько-Белзької). І позаяк остання сусідувала з Волинською єпархією, єпископом якої був владика Іпатій Потій – один із організаторів Берестейської унії, то й до єднання з Римом ці землі під проводом єпископа Діонісія Збируйського долучилися одними з перших.
Згодом під впливом різних політичних обставин деякі частини Холмської єпархії ввійшли до складу Перемишльської та Львівської єпархій і з часу виходу Церкви з підпілля стали частиною Львівської архиєпархії. А влітку 2000 року були виділені з неї в окрему Сокальську єпархію. У жовтні 2007-го назву змінили на Сокальсько-Жовківська і осідок владики перенесли із Сокаля до Жовкви.
Нині Сокальсько-Жовківська єпархія складається з 355 парафій, об’єднаних у 15 деканатів. Духовне служіння в ній звершують більш ніж 240 священиків під проводом владики Михаїла Колтуна, який є уповноваженим від єпископату УГКЦ у справах капеланства і духовної опіки військовослужбовцями усіх родів військ України.
Єпархія раз на два місяці видає часопис «Джерело життя», в містах транслюють християнські теле- і радіопередачі. Щорічно духовенство та вірні беруть участь в унікальних транскордонних зустрічах добросусідства між польським та українським народами, що проходять в селі Стаївка Сокальського району з одного боку та селі Корч‑ мин Томашівського повіту з іншого. Вільний перетин кордону під час цих днів добросусідства є символічним поверненням в ті давні часи славної Холмської єпархії, про яку зберігаємо пам’ять і маємо пам’ятки.
