УГКЦ
Святіший Отець сказав главі УГКЦ, що Україна є і завжди буде в його серці. Перебуваючи у Ватикані з офіційним візитом для участі в Папському Cиноді про сім’ю, Блаженніший Святослав зустрівся зі Святішим Отцем і вкотре розповів йому про ситуацію в Україні. Зустріч Єпископа Риму і Глави УГКЦ відбулася 14 жовтня. Під час розмови Блаженніший Святослав розповів Папі Франциску про гуманітарну кризу, яку переживає Україна у зв’язку з війною на сході країни. Святіший Отець запевнив главу УГКЦ в молитві та підтримці для відновлення та побудови мирного життя в Україні. «Україна є і завжди буде в моєму серці!» ‒ наголосив Папа Франциск. Окрім цього, предстоятель УГКЦ подякував Святішому Отцеві за проголошення геройських чеснот Митрополита Андрея Шептицького.
Папа прийняв запрошення Петра Порошенка відвідати Україну. Про це сказано на сторінці українського Президента у Facebook. «Дуже зворушлива зустріч з Папою Франциском. Він запевнив мене, що ніколи не забуває про Україну і молиться за мир у нашій державі. Я попросив Папу про завершення беатифікації Митрополита Андрея Шептицького, а також розпочати цю процедуру щодо єпископа Степана Чміля, який був духовним наставником Папи в Аргентині. Запросив Його Святість відвідати Україну, і Він запрошення прийняв», – написав Петро Порошенко на свої сторінці у соцмережі.
Глава УГКЦ до влади: «Не забирайте в людей останнього!». Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав закликав владу України не перекладати тягар нинішніх проблем на плечі найслабших і на найбільш незахищені верстви населення. «Цими днями у скорботі згадуємо страшний голод – геноцид українського народу, який знаний у всьому світі як Голодомор 1932 – 1933 років. Ми бачимо, що в історії ще раз і ще раз відтворюється притча про безумного правителя. Але сьогодні, згадуючи мільйони жертв цього великого злочину, пильнуймо, щоб такі злочини не повторювалися на нашій землі. Бо безумних правителів є дуже багато й сьогодні» – сказав він. У зв’язку з цим глава Церкви звернувся до всіх наших законодавців, які цими днями вирішуватимуть питання про бюджет на наступний рік, про реформу Податкового кодексу. «Не забирайте в людей останнього! – наголосив він. – Не перекладайте тяжкі тягарі нашого сучасного життя на плечі найслабших, на плечі тих, хто сьогодні не має за що жити».
УГКЦ організовує загальноцерковний рух протидії корупції. Шістдесят дев’ята сесія Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви відбулася в Реколекційному центрі Патріарха Йосифа Сліпого у Львові-Брюховичах 24 – 25 листопада. Головною темою цієї сесії Синоду було питання корупції. Здійснивши аналіз зазначеної проблематики, Синод визнав суспільну недугу корупції гріхом, відповідальність за який є особистою, і вирішив ініціювати створення загальноцерковного руху протидії цьому гріхові, сформувавши відповідну робочу групу, першим завданням якої має стати опрацювання програми душпастирства в сфері протидії корупції. Крім того, Синод Верховного Архиєпископства висловив підтримку всім громадським організаціям та ініціативам, які борються зі суспільною хворобою корупції, та наказує вірним УГКЦ долучити молитву за зцілення від гріха корупції до молитов у щомісячний день молитви за зцілення узалежнених та їхніх рідних.
Глава УГКЦ перед початком Року Божого милосердя закликав вірних чинити добро. Рік Божого милосердя триватиме в УГКЦ, як і в Римо-Католицькій Церкві загалом, від 8 грудня 2015 року до 26 листопада 2016 року. Цей Рік, який ще називається Надзвичайним ювілейним роком, Папа присвятив Божому милосердю. З цієї нагоди глава УГКЦ Патріарх Святослав оприлюднив 25 листопада своє послання. «Це час особливих Божих благодатей, пов’язаних із паломництвами до визначних катедральних соборів у всій нашій помісній і Вселенській Церкві, час зцілення ран душі й тіла, повернення до Бога, віднайдення Джерела милосердя. Стоячи на порозі цього Ювілейного року, задумаймося над тим, як нам прийняти Боже милосердя, ним жити і про нього свідчити, щоб ми самі, наші ближні та весь наш народ могли якнайбільше скористати з духовних плодів цього благодатного часу», – йдеться у документі глави УГКЦ.
Папа Франциск призначив Апостольського нунція до України. 13 листопада у Ватикані оприлюднили рішення Папи Франциска про призначення Архиєпископа Клаудіо Гуджеротті Апостольським нунцієм в Україні. Досі він очолював представництво Святого Престолу в Білорусі. Новопризначений Апостольський нунцій в Україні народився 7 жовтня 1955 року в місті Вероні (Італія). Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті є знавцем східних мов, літератури та літургії. Під час служіння в рідній дієцезії викладав патрологію, літургіку та східне богослов’я у Богословському інституті та Інституті екуменічних студій у Вероні. Переїхавши до Риму, викладав патрологію та вірменську мову й літературу в Папському східному інституті. Володіє латинською, грецькою, вірменською класичною та сучасною, англійською, французькою, російською, білоруською та курдською мовами.
Єпископи РКЦ та УГКЦ планують спільно відзначити п’ятнадцяту річницю приїзду до України Папи Івана Павла II. Урочистості відбуватимуться в контексті Року Божого милосердя. Про це йшлося під час чергової братньої зустрічі єпископів УГКЦ, Мукачівської єпархії УГКЦ та РКЦ в Україні. Подія відбулася 25 листопада у Реколекційно-відпочинковому центрі Львівської архиєпархії УГКЦ в Брюховичах, поблизу Львова. «Важливою темою нашого спільного обговорення було святкування Року Божого милосердя, який проголосив Папа Франциск в усій Католицькій Церкві. Ми обмінялися різними ініціативами щодо його спільного переживання, пригадуючи позитивну атмосферу останньої спільної конференції монашества УГКЦ та РКЦ, яка відбулася нещодавно», – пояснив глава УГКЦ. На переконання Патріарха Святослава, ця спільна зустріч була важливою і цікавою, адже єпископи обох обрядів змогли узгодити свої дії на наступний рік.
УПЦ КП
Щораз більше православних українців здійснюють конфесійні переходи від УПЦ (МП) до УПЦ КП. З початку 2015 року по жовтень втричі зросла кількість конфесійних переходів. Якщо торік їх було 28, то зараз про намір змінити конфесійну приналежність заявили 67 громад. Найбільше переходів зафіксовано з Московського Патріархату до Київського – 40.
Патріарх Філарет наголосив голові ВРУ на невідкладній потребі здійснення реформ і подолання корупції. 28 жовтня Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Синодальній залі Київської Патріархії прийняв голову Верховної Ради України Володимира Гройсмана. Сторони обговорили розвиток міжконфесійних відносин в Україні та соціально-політичну ситуацію в ній. Патріарх Філарет наголосив на невідкладній потребі здійснення реформ та подоланні корупції, розповів про розвиток, поширення та зміцнення Київського Патріархату, про факти масового добровільного переходу громад із Московського Патріархату до Української Православної Церкви Київського Патріархату. Сторони зійшлися на думці про важливість і невідворотність створення в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви.
УПЦ (МП)
На Донбасі священики УПЦ (МП) блокують процес декомунізації. Тут триває активне обговорення перейменування населених пунктів, які підпадають під закон про декомунізацію. І якщо в одних містах та селах на громадських слуханнях легко знаходять компроміс, то в інших на захист комуністичних «дмитріїв» та «артемових» стає Православна Церква Московського Патріархату. Декомунізація крокує на сході. Вслід за «ленінопадом» активно обговорюються думки щодо перейменування населених пунктів, названих на честь комуністичних діячів. Зі слів українських активістів, перед перейменуванням Донбасу слід пройти певне переосмислення своїх цінностей. «Процес декомунізації, хоча й закріплений на законодавчому рівні, все ж наштовхується на перепони з боку старої-нової влади. Тож відновлення історичної справедливості прийде з відновленням справжньої проукраїнської влади на сході», – запевняють українські активісти.
Церква та держава
Збройні сили України потребують 344 військових капеланів. Про це заявив полковник Руслан Коханчук, старший офіцер відділу роботи з громадськими релігійними організаціями і шефських зв’язків Департаменту соціальної і гуманітарної політики Міноборони. «344 військові священики – це виклик для Церков сьогодні. Вони не готові надати стільки професійних капеланів, ми тільки на шляху підготовки. Тому спершу все ж маємо створити та випробувати модель майбутньої служби, а потім описати її у новому законі», – пояснив полковник.
Глави Церков та керівники держави вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні. У Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» 28 листопада відбулася церемонія вшанування пам’яті невинно убієнних голодом українців у 1932 – 1933 роках. Президент звернувся до нації зі словом: «Ми мусимо собі і всьому світові сказати: не забудемо злочинів Голодомору – геноциду та його винуватців; не зрадимо ідеалів Революції Гідності; зробимо все для національного, політичного, економічного відродження України, для її входження у європейську сім’ю вільних народів!» Жалобна колона пройшла до скульптури «Гірка пам’ять дитинства», де встановили композиції з колосків та вшанували пам’ять загиблих біля меморіального знака «Свіча пам’яті». Предстоятелі українських Церков спільно відслужили панахиду за померлими від голоду.
