Свіжий номер

4(504)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Огляд і характеристика аудіовізуальних медіа УГКЦ

У цій статті я продовжу аналіз церковних медіа УГКЦ, початий у публікації в першому цьогорічному числі «Патріярхату»1. Цього разу характеризуватиму аудіовізуальні медіа УГКЦ.

Якщо в першій оглядовій публікації можна було подати статистику медіа УГКЦ в Україні станом хоча б на 1 січня 2021 року, то конкретної цифри офіційно зареєстрованих аудіовізуальних медіа нашої Церкви в Україні досі не оприлюднено в звітах офіційних органів. Зрештою, такої загальної цифри немає і щодо конфесійних (релігійних) аудіовізуальних медіа країни загалом. А все ж, на мою думку, ця ніша в медіа дуже активно розвивається на популярній платформі Youtube, яка, можливо, в дечому cтала конкуренткою телеканалів завдяки своїм візуальним можливостям і вільнішому формату. В цьому зв’язку пригадаю той факт, що, наприклад, світова пандемія ковіду 2020–2022 років відкрила широкі інформаційні можливості Youtube для цілої Католицької Церкви.

Частина богословів, серед них і чеський священник та публіцист Томаш Галік, вважає, що у вселенському масштабі, передусім у європейському, Церква в період пандемії не до кінця використала шанс донести живу віру до своїх вірян через соціальні медіа. Про це Галік писав, зокрема, у відомій книзі «Час порожніх храмів» (2021 р.). У тематичній розмові довкола згаданого видання головний редактор польського тижневика «Do Rzeczy» («До Речі») Павел Лисицький зауважив, що коли пандемія ковіду була послаблена, у великої частини вірних Церкви це випробування в часі жорсткої фази коронавірусу увінчалося переконанням: турбота про тілесне здоров’я є набагато важливішою, ніж думка про дочасність земного і про спасіння своєї душі. «Церква на той час здебільшого обмежувалася закликом брати участь в онлайн-богослужіннях та інших молитвах, натомість не скористалася тим часом, щоб більше наблизитися до віруючих»2.

Можливості, які відкрив Youtube

Youtube з 2020 року став паралельною інформаційною нішею до офіційних медіаресурсів УГКЦ, адже багато парафій, монаших інституцій та спільнот при церквах створили власні Youtube-канали, де здебільшого започаткували й донині транслюють богослужіння чи інші церковні заходи. Шукати нові форми донесення євангельської науки через Youtube спонукало редакції релігійних медіа (не тільки УГКЦ, а й інших конфесій) повномасштабне російське вторгнення в Україну. Внаслідок цього з’явилася широка палітра текстових і візуальних форм, яка допомагає Церкві через Youtube краще інформувати своїх вірних, підтримувати морально й духовно в ці драматичні часи.

Під час свого моніторингу Youtube-каналів із середовища УГКЦ я взяв до уваги такі ознаки онлайн-медіа: регулярне наповнення каналу; кількість підписників (тобто чисельність аудиторії); форма подавання інформації, яка містила б повідомлення, огляди подій, дослідницькі історичні відеоматеріали, інші жанри, а також мала якісне аранжування й озвучення. Тому, крім «Живого ТБ», виокремлю в цьому зв’язку канали інституцій богопосвяченого життя. Серед них провідне місце в період повномасштабної війни займає канал «Василіяни: українська провінція» (майже 43 000 підписників). Окремі монастирі української провінції теж заснували свої Youtube-канали, але наповнення їх відбувається нерегулярно. Інші чоловічі чини й згромадження УГКЦ також роблять кроки в представленні своєї діяльності та служіння на ресурсах Youtube, але там на окремих каналах поки що бракує повноти.

Канали духовенства

Натомість богопосвячені особи із середовища УГКЦ почали активно реалізовувати можливості Youtube для катехитичного навчання і проповідництва. Беручи до уваги такі ознаки, як регулярне наповнення каналу та кількість підписників, виокремлю канал «Падре Серж» монаха Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи) отця Сергія Гончарова. Цей канал заслужив передусім увагу молоді та має вже майже 27 000 підписників. На каналі «Духовне слово» розміщені здебільшого духовні науки отця Порфирія Шумила, ЧСВВ, проповідника з Підгорецького василіянського монастиря на Львівщині. Він має майже 9000 підписників. Окремо варто згадати канали єромонахів Студійського уставу: отця Юстина Бойка, який має майже 14 000 підписників, та отця Луки Михайловича з майже 6500 підписниками.

Далі виокремлю канали священників, які одночасно є парохами або настоятелями греко-католицьких громад. У 2021–2022 роках свій канал під назвою «Християнин чи бандит?» вів священник храму Святих Володимира й Ольги у Львові Михайло Димид, який мав понад 3000 підписників. Для цього каналу характерний незвичний формат пояснення релігійних і богословських питань, які хвилюють вірян.

Серед найбільш відвідуваних Youtube-каналів священників є такі: канал «XoДІМ» отця Тараса Бровді із селища Ділове на Закарпатті (більш ніж 26 000 підписників), канал отця Василя Колодія, настоятеля храму Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ в Дніпрі, з майже 24 000 підписників.

Окремим євангелізаційним проєктом на Youtube cтав канал «За-Пости», започаткований під час пандемії ковіду. Цього року, 18–31 березня, науки в межах Великого посту голосили священник Роман Демуш, сотрудник архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі та заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, згадані отці Сергій Гончаров і Тарас Бровді, а самі відео проєкту у формі реколекційних наук транслювали на Youtube-каналі отця Гончарова.

Youtube-«проповідники» і блогери притягують увагу аудиторії власним стилем пояснення Слова Божого. Відповідно це впливає на зростання числа підписників, яким, можливо, недостатньо тільки щоденних, недільних чи святкових проповідей у храмах УГКЦ. Цей огляд Youtube-каналів без тематичного заглиблення є лише невеликим фрагментом інформаційної діяльності УГКЦ в глобальній мережі. Для церковних спільнот в часі цієї війни особливим викликом стає підвищення професійного рівня своїх каналів. Очевидно, їхній зміст, який відповідав би журналістським стандартам, залежить від професійності та фінансових вкладень. Не менш важливою ознакою для привернення уваги аудиторії в інтернеті стають привабливі слогани і картинка на відео, знакові цитати з проповідей чи наук, які слугують мотивом для глядачів «ввійти» у зміст відеоконтенту.

Радіоресурси місцевого рівня

Тепер розглянемо радіоканали й радіопередачі УГКЦ місцевого рівня: архиєпархій, єпархій та екзархатів. У першій оглядовій публікації мовилося про інформаційну діяльність помітнішого з огляду на охоплення аудиторії на загальноцерковному рівні радіо «Воскресіння. Живе радіо» в межах проєкту «Живе телебачення». На місцевому рівні Церкви діють кілька радіостанцій, які мають меншу аудиторію і умовно є локальними засобами передавання інформації. Передусім це радіо «Дзвони» в Івано-Франківську (https://radio-dzvony.online), засноване 1996 року з благословення світлої пам’яті єпископа Івано-Франківської єпархії Софрона Мудрого, ЧСВВ, досвідченого проповідника в українській редакції Радіо Ватикану 1960-х років3.

Потенційні слухачі «Дзвонів» на хвилях FM у Івано-Франківську та Калуші є споживачами насиченого релігійно-просвітницького контенту. Це радіо здійснює трансляцію 24 години на добу без вихідних лише українською мовою. 20 лютого 2023 року ефір радіостанції «Дзвони» почали транслювати за новою адресою: http://radio.dzvony.org.ua:8000/stream.

Як зазначено в описі інформаційної діяльності цього медіа, «радіо «Дзвони» пропонує радіослухачам програми, які спонукають до роздумів, глибшого пізнання себе, світу і Бога, збагачує духовність людини та її інтелект. … Станцію радіо «Дзвони» також вирізняє те, що в етері щодня лунають розмови про Бога, а також постійні молитви до Нього; відбувається навчання молитви радіослухачів»4. У прямому ефірі щодня, щонеділі й на  свята тут транслюють богослужіння з Митрополичого собору Івано-Франківська. Також сформована «Молитовна варта», в якій щогодини протягом дня разом зі слухачами відбувається духовне єднання у спільній молитві й утримування духовного фронту в справедливій боротьбі за мир в часі цієї війни.

Редакція ще одного локального радіо УГКЦ − християнського онлайн-радіо «Світанок» розташована в приміщенні архиєпархіального управління в середмісті Тернополя. Засновниками цього церковного медіа з благословення світлої пам’яті владики Михаїла Сабриги були шеф-редактор «Тернопільської газети» Григорій Бурбеза, парох Катедрального собору в Тернополі отець Андрій Говера і директор радіо «Українська хвиля» Юрій Фартушняк. Перші ефіри транслювали щонеділі з 2002 року. Це були прямі трансляції богослужінь зі згаданого храму на хвилях FM. Із часом в радіоефірі «Світанку» зазвучали сюжети на біблійну тематику, з історії Церкви, про християнське Тернопілля, духовні читання тощо. Зміст радіо створювали й студенти як волонтери. З 2011 року радіо «Світанок» перейшло у власну студію. Із листопада 2019-го після її переобладнання трансляції відбуваються в онлайн-режимі. Окрім богослужінь, на хвилях радіо звучать роздуми над Біблією, читання творів отців Церкви, дитяча рубрика, «Твіти з Богом» та інше. Редакція функціонує завдяки добровільним пожертвам радіослухачів5.

Радіопередачі

Окремим видом аудіовізуальних медіа УГКЦ від початків релігійного й національного відродження стали радіопередачі при місцевих радіостанціях. Щонеділі на радіо «Львівська хвиля» виходить радіопередача «Духовна мандрівка», яка стала однією зі знакових на світському радіо у Львові. Перша така програма вийшла в грудні 1992 року. «Спершу вона тривала 40 хвилин, відтак − годину. З часом у ефірі ми розпочали читання недільного Євангелія, після якого була коротенька проповідь. Далі в програмі ми розповідали про історію та життя Церкви, а  також про останні важливі події та новини. Велика увага приділялася інтерв’ю та звучанню як сакральної, так і сучасної духовної музики», − згадує про свій журналістський досвід Михайло Перун, керівник благодійної організації «Фундація Андрей»6. Відтак знаковим ведучим духовної радіопрограми став отець Ігор Яців – майбутній керівник «Живого ТБ». Тепер «Духовну мандрівку» провадять священники й семінаристи.

Донині щоп’ятниці на хвилях місцевого радіо в Чорткові на Тернопільщині виходить радіопередача «Духовна скарбниця», про яку на офіційному онлайн-медіа Бучацької єпархії зазначено, що її тривалість становить 15 хвилин. Авторкою та ведучою передачі є сестра Марія Кузь зі Згромадження Сестер Пресвятої Родини. З передачі можна дізнатися про життя святих, свята літургійного року, події з життя Бучацької єпархії. Також тут лунають роздуми на різні морально-етичні теми та інтерв’ю з цікавими особистостями. У передачах беруть участь діти зі шкіл і парафій єпархії, молодь з різних спільнот, священники й дорослі миряни.

Загалом можу підсумувати, що аудіовізуальні медіа УГКЦ в Україні як у глобальній мережі, так і на коротких хвилях доволі різні щодо охоплення аудиторії. Їхні формати перетинаються і виконують не тільки релігійну, а й ширшу, просвітницьку функцію в часі російсько-української війни.

Ігор Скленар

  1. Ігор Скленар. Огляд і загальна характеристика офіційних медіаресурсів, інформаційно-аналітичних онлайн-медіа та вебресурсів УГКЦ в Україні // Патріярхат1 (2024) (http://www.patriyarkhat.org.ua/statti-zhurnalu/ohliad-i-zahalna-kharakterystyka-ofitsiynykh-mediaresursiv-informatsiyno-analitychnykh-onlayn-media-ta-vebresursiv-uhkts-v-ukraini/).
  2. Czas pustych kościołów − Tomáš Halík. Instytut Prymasa Josefa Glempa we Wrocławiu. 02 wresnia  2021 r. URL: https://www.youtube.com/watch?v=0EXIiY7UubU&ab_channel=InstytutPrymasaJ%C3%B3zefaGlempa
  3. Це аудіовізуальне медіа транслює програми українською мовою з Ватикану під проводом василіян уже понад 80 років, тож має глибоку історію й потребує ширшого огляду.
  4. Історія Радіо «Дзвони». URL: https://radio-dzvony.online/istoriia-radio-dzvony-ivano-frankivsk-kalush/.
  5. Історія. Християнське радіо «Світанок». URL: https://radiosvitanok.org.ua/istoriya/.
  6. Богдан Романов: Михайло Перун: «25 років «Духовної мандрівки» на Радіо «Львівська хвиля» − це шлях постійних пошуків та змін». URL: https://velychlviv.com/myhajlo-perun-25-rokiv-duhovnoyi-mandrivky-na-radio-lvivska-hvylya-tse-shlyah-postijnyh-poshukiv-ta-zmin/.
Поділитися:

Популярні статті