УГКЦ
У Польщі відслужили панахиду в 200-ту річницю з дня народження автора музики Національного Гімну України. Це відбулося 4 березня 2015 року в селі Млини. Панахиду очолив глава УГКЦ Святослав Шевчук. Після панахиди організували концерт, який складався з музичних творів Михайла Вербицького.
В Криму українські Церкви не пройшли перереєстрації за російськими законами. З двох тисяч церковних громад Криму тільки одинадцять пройшли перереєстрацію за російськими законами. До встановлення юрисдикції Росії на півострові було більш ніж 2000 церковних громад. З них понад 1400 офіційно зареєстрованих. Станом на 12 лютого 2015 року лише майже 100 парафій подали документи на перереєстрацію, а пройшли її тільки 11. З березня під загрозою закриття в Криму перебувала Українська Православна Церква Київського Патріархату. Її храми тепер можуть бути передані Московському Патріархату. У католицьких Церков, крім перереєстрації, існує проблема громадянства священиків. Велика частина з них – громадяни Польщі та України. Вони можуть перебувати в Криму не більш ніж три місяці. Щодо УГКЦ в Криму, то відтепер її священики змушені перейти під юрисдикцію Римо-Католицької Церкви в Росії.
Головний меседж Папі від глави УГКЦ: в Україні не громадянська війна, а війна Росії проти України. «Спілкуючись із Папою Франциском, ми розповіли йому про те, що Україна є жертвою агресії сусідньої держави. Мовиться не про громадянську війну всередині нашої держави, а про пряму, хоч і незадекларовану війну проти українського народу», – сказав Блаженніший Святослав 24 лютого під час прес-конференції у Ватикані. І зазначив, що Святіший Отець з великим співчуттям слухав про масштаби гуманітарної катастрофи, яку сьогодні переживає українське суспільство: «Я пліч-о-пліч з вами і є до ваших послуг». «Ці слова Папи пояснили мені глибинне значення одного з титулів Святішого Отця – Раб рабів Божих!» – наголосив глава УГКЦ і додав, що «слова Папи утвердили нас в тому, що наша Церква йде у правильному напрямку – бути поруч зі своєю паствою». Крім того, єрарх УГКЦ звернувся до Святішого Отця з проханням посприяти за допомоги міжнародної спільноти у подоланні гуманітарної катастрофи в Україні, що включає допомогу біженцям та пораненим на війні.
Глава УГКЦ у Ватикані розповів послам про ситуацію в Україні. У Римі Посольство України при Святому Престолі у співпраці з Посольством США 21 лютого провело брифінг щодо ситуації в Україні. У заході взяли участь посли ЄС, США, Канади, Японії, Австралії та Грузії, а також члени Синоду єпископів УГКЦ та громадськість. Блаженніший Святослав, розповідаючи про події в Донбасі, зазначив, що Україна веде важку боротьбу із зовнішнім агресором і з огляду на наявні проблеми гуманітарної катастрофи, яка «з часів Другої світової війни є найбільшою в історії українського народу», потребує допомоги всього цивілізованого світу. «Українська влада робить все можливе, щоби в умовах війни урятувати економіку України, але її зусиль недостатньо. Світ має нам допомогти, адже українці лише захищають свою землю та своє право на європейське майбутнє», – сказав предстоятель УГКЦ.
Патріарх Святослав: «Жертва героїв Небесної сотні є пасхальною». У розстрілах на Майдані християни повинні побачити пасхальну жертву Небесної сотні. Про це сказав глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своєму відеоблозі до Дня Героїв Небесної сотні, який, згідно з указом Президента «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні», відзначатимуть щороку 20 лютого. Предстоятель УГКЦ пояснив, що, переживаючи першу річницю перемоги Революції Гідності, різні люди бачать у цій річниці різний зміст, тому, можливо, цей день по-різному називатимуть. «Хтось згадуватиме жертв Майдану, хтось говоритиме про розстріл Майдану… А ми, християни, розуміємо тут щось набагато глибше. Ми говоримо про пасхальну жертву Небесної сотні», – зазначив Патріарх Святослав.
В УГКЦ розробили чіткий план душпастирства в умовах війни. 5 лютого було оприлюднене звернення глави УГКЦ до священиків про служіння в умовах війни. Зі слів Патріарха Святослава, довіра до Церкви в суспільстві залишається найвищою. А це означає, що люди очікують від духовного проводу орієнтирів у цей складний час. Патріарх Святослав виокремив кілька проблем, на які потрібно спрямувати зусилля сьогоднішнього душпастирства: 1. Треба протидіяти неправдивій проросійській інформаційній війні. 2. Душпастирі, які вирушають здійснювати капеланське служіння в райони бойових дій, повинні чинити це з благословення свого правлячого архиєрея та суворо дотримуватися вказівок і правил, розроблених Департаментом душпастирства силових структур у співпраці з Міноборони України. 3. Священики повинні використовувати «духовну аптечку», щоби отримати необхідну допомогу і для себе, і для ближніх. Проповідувати милосердя та запобігати агресію й ненависть. 4. Священик заохочує до молитви та милосердя. 5. Душпастирство серед вояків: проявляти терпеливість до учасників АТО, проповідувати і навчати добра.
Призначена дата хіротонії нового єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. У відпустовому центрі Зарваниця, в соборі Зарваницької Матері Божої, 22 травня відбудеться архиєрейська хіротонія отця Теодора Мартинюка. Літургія з Чином архиєрейської хіротонії розпочнеться о 10. 00. Напередодні, 21 травня, відбудеться Чин архиєрейського найменування (початок о 18. 00). Головним святителем стане глава УГКЦ Святослав Шевчук. Нагадаємо, що 12 березня 2015 року у Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Франциск дав свою згоду на канонічне обрання Синодом єпископів УГКЦ отця Теодора Мартинюка, СУ, дотеперішнього ігумена Святоуспенської Унівської лаври, на служіння єпископа-помічника ТернопільськоЗборівської архиєпархії УГКЦ, надаючи йому титулярний осідок Мопти.
УПЦ КП
Константинополь готовий допомогти Україні створити Єдину помісну Православну Церкву. Константинопольська Патріархія готова допомогти православним українцям об’єднатися і чекає, коли до неї з таким проханням звернуться представники Церков та Президент України. Про це 20 лютого заявив предстоятель УПЦ Канади Митрополит Юрій Каліщук. «Константинопольська Патріархія ніколи не забуває, що вона є Церквою-матір’ю українського православ’я. Це було сказано вже багато разів. Патріархія спостерігає за ситуацією в Україні і вважає ідеальну розв’язку, щоби отримати православ’я об’єднаним. І вона буде працювати, щоби православ’я в Україні було об’єднане – це ідеальна позиція», – сказав він. Крім того, Митрополит Юрій зазначив, що серед православних вірян України панують різні настрої: проукраїнські та промосковські. Однак гнучкість Церкви дає можливість задовольнити потреби людей різних поглядів.
УПЦ (МП)
УПЦ (МП) так і не засудила російської агресії проти України. Українська Православна Церква Московського Патріархату має висловити чітку позицію щодо російської агресії проти України та фактів співпраці представників РПЦ із терористами. На цьому наголосив професор-релігієзнавець Олександр Саган. «В умовах війни найбільше питань до УПЦ, яка канонічно належить до Московського Патріархату. Ніщо не перешкоджає цій Церкві чітко висловити свою позицію щодо агресії з боку московського війська і московської ідеологічної машини. Є чіткі факти співпраці Церкви із сепаратистами, є висвячення президента «ДНР», є багато інших фактів, які потребують чіткої оцінки з боку Церкви. Де ці заяви із засудженням? Церква мовчить. Коли вона буде давати на це відповідь, буде зовсім інша ситуація», – наголосив він і додав, що Церква покликана покращувати моральний стан суспільства, а наразі до самої УПЦ (МП) є питання щодо її морального стану.
Під прикриттям «Дарів волхвів» російські політики і церковники вели переговори про анексію Криму. Колишній перший віце-прем’єр Криму Рустам Теміргалієв 16 березня 2015 року розповів багато подробиць торішньої анексії півострова, зокрема, про підґрунтя привезення туди під патронатом РПЦ православної реліквії – «Дарів волхвів». У складі делегації, яка прибула з «Дарами волхвів», разом із російськими політиками було кілька священиків РПЦ, а також афонські старці. За свідченням Теміргалієва, в той час відбулася перша серйозна розмова на тему анексії Криму. Святиню супроводжував Ігор Стрєлков (Гіркін), який пізніше відзначився як організатор збройного конфлікту в Донбасі і міністр оборони «ДНР». Розповідаючи про політичну та збройну допомогу від Росії, Теміргалієв зізнався: «Озираючись назад, можна сказати, що однозначно дуже серйозно аналітично була продумана вся ця операція. Тут, у Москві, в Кремлі кимось була продумана». Раніше експерти і СБУ підтверджували причетність до тероризму членів делегації, яка супроводжувала «Дари волхвів» в Україні.
УАПЦ
Обрано місцеблюстителя глави УАПЦ. Надзвичайний Архиєрейський Собор Української Автокефальної Православної Церкви після смерті її глави Митрополита Мефодія Кудрякова 27 лютого обрав місцеблюстителя предстоятельської кафедри УАПЦ. Ним став митрополит Львівський, керуючий Рівненською, Волинською і Таврійською єпархіями Макарій Малетич. Засідання Надзвичайного Архиєрейського Собору відбулося в Тернополі.
РКЦ
Апостольський нунцій в Україні: «Росія зневажила міжнародне право». Архиєпископ Томас Галліксон заявив, що анексія Криму була виразним порушенням міжнародного права і що Російська Федерація повинна зупинити проходження бойовиків та надходження зброї в Донбас. Дипломат зазначив, що позиція Апостольського Престолу щодо конфлікту у східній частині України відповідає позиції міжнародної спільноти. Це стосується, зокрема, територіальної інтегральності суверенної держави і невтручання у її внутрішні справи. «Анексія Криму є безсумнівним порушенням міжнародного права», – сказав він. – «…Якщо Російська Федерація не спроможна одразу ж повернути Україні можливість контролювати свої кордони у регіоні Донбасу, то вона принаймні здатна замкнути кордон з іншого боку і заблокувати рух бойовиків та зброї».
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА
У Збройних силах України офіційно ввели службу військового капеланства. Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) в Збройних силах України пройшло міжвідомчі погодження і набуло чинності. Згідно з ним, військові священики (капелани) належатимуть до духовного персоналу Збройних сил і користуватимуться всіма правами, що випливають з їхнього статусу. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вони не можуть застосовувати зброю, зобов’язані поважати релігійні переконання і традиції віруючих військовослужбовців, як і право на свободу світогляду невіруючих. Крім того, військові священики повинні не допускати міжконфесійних поділів та суперечок.