Вейн, Л. Кідвелл. ґен. прокуратор із стейту Айдаго, разом з 11 американськими політичними лідерами тільки що повернули з 3 тижневої поїздки по Совєтському Союзі. Про свої враження із відвідин катедри (Свято-Володимирівського Собору я.п.) в Києві та про прийняття в архиєпископа подав цікавий репортаж для Міжнародної Пресової Агенції перебіг якого подаємо нижче.
Одного дня, православна катедра в Києві, в Сов. Союзі, стане музеєм згідно з настановою комуністичного режиму.
Одначе, сьогодні, вона стоїть в яскравому блеску, в сильному контрасті до нужденних та вже небагатьох бідних вірних, що ще приходять сюди помолитись.
В неділю рано, разом з колегами нашої групи, я пішов до цеї старовинної катедри в Києві. Декількох членів комуністичної партії пішли з нами.
В церкві старанно приготована відправа із всіма ритуальними тонкощами, можна її тільки порівняти до відправи у Ватикані. Головні достойники при відправі зодягнені в довгих золотом вишиваних рясах. Християнські символи були прикрашені діямантами та смарагдами.
Це було б чудово, але не для соток вірних, що стояли, похиливши голови, молилися Богові, в якого їхні вожді не вірять. Сімдесять років був пересічний вік присутніх. Більшість з них жінки, в хустках на головах, а їхні очі в сльозах впродовж цілої відправи.
Це видовище лишило кольосальне враження на вірних, якого я ніколи не забуду. Я зрозумів, скільки в них було мужності, щоб туди зайти.
Уряд дозволяє існувати Православній Церкві, одначе практикування релігії є сильно обмежене, а атеїзм є підсилюваним. Часто, церковні достойники, на доручення уряду виїжджають на різні конференції закордон, щоб показати «прогресивне» становище Москви в релігійних питаннях.
Нашу групу з 12 в катедрі запрошено до переду до чудово-прикрашеного місця, і там на підвищенні сказано нам заняти місця в заздалегідь приготованих фотелях. На знак нашого протесту цій аранжованій процедурі, ми сказали, що будемо стояти впродовж цілої відправи разом з радянськими вірними. Це особливо збентежило наших господарів.
Я пригадую сильне збентеження в наших комуністичних господарів, коли ми дарували американську Біблію для архиєпископа Філярета. А вже дійсно їх випроваджувало з рівноваги, коли я підніс мою камеру, та робив знимки з наших господарів на тлі ніжної статуї Христа.
Підчас мойого тритижневого побуту в Совєтському Союзі, пише ген. прокуратор В. Л. Кідвелля, я бачив багато дечого, та стрічав чимало комуністичних чиновників. Одначе це, що діється там з релігією, повинно голосом розпуки кликати всіх американців, як в дійсності виглядає комуністичний режим.
Багато давніх, гарних з банями церков в Совєтському Союзі відновлено. Одначе, де б ми їх не бачили, всюди нас інформовано, що ті церкви замінено на Музеї. І якщо теперішня Генерація старших людий минеться, то ясно, що і ота величава катедра в Києві, також буде перемінена в музей.
Після відправи в церкві, ми обідали з архиєпископом в його домі. Дім — це справжня палата. Обід складався з численних найкращої якості потрав, яких я нігде в Сов. Союзі не їв, накриття з чудового срібла, та вишукана порцеляна.
Елегантно зодягнений Архиєпископ погодився відповісти на декілька питань:
«… Ні, недільних шкіл для дітей непотрібно, батьки вчать дітей всього, що вони потребують знати.. Ні, біблії ніколи не розповсюднюється, бо «пропагувати» релігію це проти закону… Гм, так. «пропагувати» атеїзм можна, і це саме є політикою нашого уряду.»
Ми задавали багато більше різних питань, та завсіди одержували подібні, пусті та банальні відповіді.
Тоді я запитав ще, — чемно, — на скільки дозволяла мені совість, — чи його життя в таких люксусах, — тоді, коли його парафіяни заледви животіють, — не суперечить Христовій науці? На це була його пряма відповідь: що після цього пишного обіду він та його окруження будуть повний тиждень постити.. Я більше не продовжував питань.
Ця людина, що приняла свячення ширити Слово Христове на землі, була спроможна держати своє місце в роки сталінізму. Згадані питання, дані американським правником, правдоподібно не дійдуть до нього.
Наші комуністичні господарі постійно підкреслювали велику свободу релігії в Сов. Союзі. Наша візита в церкві та обід з українським головою Російської Православної Церкви були заплановані на те, щоб нас в цьому переконати. Одначе цей задум викликав зовсім протилежне.
Залишаючи оте пребагате окруження, я побачив на стіні чудовий оливний образ Матері Божої. Під її оком, було чуть-чуть замітно вогкий мазок фарби, що в уяві, це виглядало, як .. сльоза.
За щоденником «The News World»
