В неділю, 13 серпня 1978 р. після Служби Божої, в десятій годині розпочато другий з черги крайовий з’їзд Рад Українських Організацій за Патріярхат і Товариств підтримки Патріярхату Помісної УКЦеркви в Канаді. З’їзд відбувся в цій самій залі, що і річні наради УПСО. Наради з’їзду відкрив уступаючий голова о д-р Михайло Марунчак з Вінніпегу, вітаючи делегатів з’їзду та гостей. З’їздові надіслали письмові привітання. Безпосередньо з’їзд привітав з рамени Українського Патріярхального Світового Об’єднання (УПСО) заступник голови інж. С. Тим’як, а від Крайової Управи Т-ва за Патріярхат Помісної УКЦеркви та від журнала «Патріярхат» М. Галів. Для керування нарадами з’їзду обрано президію у складі: Микола Кушпета — голова, Юліян Пелех, М. Марунчак — заступники, Ярослав Сиванюк, і А. Добрянський — секретарі. Почесними гостями були парох церкви св. Миколая о. Іван Сиротинський і о. Микола Матичак з Англії, як також місто голова УПСО С. Тим’як. В дальшому обрано верифікаційну, статутову і резолюційну комісії. В з’їзді взяло участь понад 60 осіб включаючи в цьому й гостей.
Головний звіт з діяльности Управи Крайової Ради Українських Організацій за Патріярхат Помісної УКЦеркви склав її голова Михайло Марунчак. Він з одної сторони називав проведену працю, яка спиралась у освідомленні широких кол мирян про ситуацію нашої церкви. В тому напрямі була розгорнена видавнича діяльність, як також видання летючок, які інформували наших вірних про найновіші поточні справи, що відбувались в нашій Церкві, а з другої давав, аналізу розвитку мирянського руху в Канаді. Відмітив, що за звітній час також постали Товариства за Патріярхат на індивідуальній базі. В дальшому звітували поодинокі осередки. Про працю на терені Торонта звітував Юліян Пелех. Його звіт охоплював багато загальних питань про формування патріярхального руху на терені Канади. Слід підкреслити, що в Канаді є товариства з індивідуальним членством, але в переважаючій більшості це є Рада Українських Організацій за Патріярхат. На терені Торонта немає т-ва за патріярхат з безпосередним членством. За працю на терені Ванкуверу подав загальний звіт Матвій Заяць. Про діяльність на терені Монтреалю звітував Богдан Климовський, відмітивши, що в останньому часі праця проходила у формі семінарів, відбувались доповіді і патріярхальні реколєкції. В Монтреалі немає т-ва на індивідуальній базі але на основі представників організацій. Монтреаль не належить до найлегших теренів праці патріярхального руху. Про саскачеванський осередок патріярхату звітував Ярослав Сиванюк. Він підреслив, що для популяризації патріярших ідей улаштовувано семінарі, на які запрошувано з доповідями наших священиків. Іван Хома подав інформаційний звіт про працю в Едмонтоні. Осип Паньків говорив про працю у Вінніпегу, підкреслюючи, що наші старші священики є застрашені і всього бояться, а молоді священики є наставлені проти патріярхального руху. За останній час у Вінніпегу роздано двадцять вісім тисяч чотириста летючок. Паньків окремо підкреслив, щоби нас Господь хоронив від деяких молодих священиків. При цьому багатомовний епізод розказав Микола Книш з Трансконії. Він сказав, що вони мають молодого священика Михайла Боячка, який переводив анкету, запитуючи, хто є за патріярхом, а хто проти. Коли на засідання, на якому мали підчисляти голоси за і проти, з’явились члени патріярхального Т-ва то о. Боячок з люті кинув біблією і сказав проклін… На заввагу, що це гріх клясти о. Боячик відповів — митрополит казав що клясти не є гріх. З цими справами пішла делегація, в якій також був Микола Книш, до митрополита Максима Германюка. Ми йому розказали, як представляється справа нашої церкви в Трансконії — сказав Микола Книш. Митрополит нам почав розказувати, «як місяць іде за сонцем, як ся місяць обертає, як він іде…» Ми не прийшли Вас питати за місяць — сказав М. Книш, ми прийшли в справі Трансконії. Дайте нам іншого священика. Немаю іншого — відповів Митрополит Германюк. А десь те поділи, — сказав М. Книш. То замкніть церкву. Не можу замкнути – відповів Митрополит. Ідіть до катедри у Вінніпегу. Але ж ми будували церкву українську і не потребуємо іти до катедри у Вінніпегу. Ми церкви не опустимо. Митрополит — ваша церква є на місці і не перейде на новий календар. А чому клали два рази плащаницю, — сказав М. Книш. Це дуже болюче — відповів митрополит. Але на другий рік митрополит Германюк позволив класти плащаницю за новим календарем. Митрополит Германюк говорить одне, а робить щось іншого сказав на закінчення М. Книш. Це болюче ствердження, а болюче тим, що воно правдиве і це бачуть вірні для яких митрополит М. Германюк повинен бути прикладом. Поруч з тим постає питання для яких це цілей робиться, хіба не для Божих. Це вже бачуть звичайні вірні. Куди дальше веде дорога Митрополита М. Германюка?
Про патріярхальне Товариство та його працю в Гамільтоні говорив Павло Копачівський. Він підкреслив, що на терені Гамільтону є 15 активних осіб в патріярхальному русі. Володимир Дацко підкреслив, що в Сейнт Кетринс створено патріярхальне Товариство на індивідуальній базі, До створення Товариства у великій мірі спричинився інж. С. Тим’як. Сьогодні Т-во в Сейнт Кетринс веде патріярхальну працю і є незалежне від нікого. В. Дацко окремо ще зреферував справу Святої Софії, яка в короткому часі повинна постати в Канаді. До цієї справи ще висловив кілька думок д-р Роман Осінчук.
Над заслуханими звітами й інформаціями відбулась дискусія після якої уступаючій управі уділено абсолюторію. Дещо жвавіша дискусія відбулась над питанням чи переходити на індивідуальну базу, себто безпосереднє членство. Були гарячі прихильники, щоби цього не робити, але задержати представництво через організації. В кінцевому висліді вирішено не обмежуватись тільки до одної форми, але де є можливо краще провести працю через Раду Українських Організацій залишити так як було, а де є краще вести працю через безпосередну участь то увести таку форму. Щойно в майбутньому можна буде це питання остаточно вирішити, яку загальну форму прийняти, яка була б для всіх зобов’язуюча.
З’їзд вибрав нову управу, яку очолив д-р Михайло Марунчак з Вінніпегу. До її складу увійшли Зенон Круцько, Осип Паньків, Степан Ямнюк, д-р Борислав Білаш, д-р Юліян Пелех інж. Іван Хома, мґр. Ярослав Сиванюк і Антін Добрянський. До Контрольної Комісії увійшли д-р Микола Кушпета — голова. Олександра Ковальська, мґр. Богдан Климовський, мґр. Іван Лещинський і д-р Осип Метелля. Тому, що не було інших списків управи президія подала повищий список осіб під голосування. Запропоновані були прийняті учасниками з’їзду.
З’їзд схвалив резолюції, які має опрацювати управа, також вирішив написати привітального листа від з’їзду для Патріярха Йосифа.
На закінчення З’їзду відбувся панель на тему мирянський рух і його дія на майбутнє. Головним референтом панелю був Богдан Климовський з Монтреалю. Модератором панелю був д-р Юліян Пелех, а панелістами д-р Володимир Дацко, мґр. Ярослав Сиванюк і сот. Осип Паньків. Головний референт Б. Климовський дав коротке, але глибоко змістовне з’ясування цілого питання. Він вказав на всі труднощі, які існують, єпископів, які є найбільше відповідальні за долю нашої Церкви поділив на окремі групи та підкреслив трудне становище в цій ситуації наших священиків. Панелісти дещо розходились з головним референтом, бо не висловлювали своїх думок й завважень до питань, які порушував Б. Климовський. Після цього відбулась коротка дискусія в якій займали слово: М. Галів, Василь Маркусь, о. М. Матичак й інші. При цій нагоді о. М. Матичак розказав про ситуацію нашої Церкви на терені Великої Британії. Він навів епізод, що єп. А. Горняк і його прибічники все говорили, що він, себто о. М. Матичак є суспендований і немає права сповняти священичих обов’язків. Після того всього о. М. Матичак одержав повідомлення зайти до Апостольської Делегації в Лондоні. Коли він прийшов йому вручено листа і просили таки там прочитати. В листі була мова, що коли він не сповнить певних передумов то буде суспендований. О. М. Матичак на це відповів, що він вже суспендований, бо так говорить єп. А. Горняк. Вони йому сказали, що ще ні. Заля вибухла сміхом. Це справді серьйозна справа. Пригадаймо, як свого часу, немаючи для цього найменших даних єп. Василь Лостен суспендував трьох наших священиків, до деяких він навіть не мав жадного права. Чи цю суспендацію відкликано? Невідомо!
Наради з’їзду закінчено молитвою, яку провів о. Микола Матичак, а учасники заспівали молитву за Патріярха.
