Минуле відкривається нам у різний спосіб, передовсім в історичних документах чи переконливих хроніках, але близьким воно стає тільки в емоційному пережитті. В цьому світлі події оживають, дозволяють наблизитися і відчути дихання цілої епохи. І ніщо так не відтворює її дух, як спів. Іноді це таїнство в буквальному розумінні народжується з пожовклих рукописних співочих пергаментів, «немов Афродіта з піни морської» – так міг би написати бароковий поет, вшановуючи античний спадок. І саме таким мистецьким подарунком стали віднайдені в архівах нотовані свідчення партесного співу кінця XVII століття із Супрасльського монастиря. Зазначені партесні твори незабаром будуть опубліковані у видавничій серії «Київське християнство» Українського католицького університету. А не так давно, в 2018 році, у цій же серії з’явилася ще одна важлива пам’ятка цього монастиря – ірмоси, опубліковані за Супрасльським ірмологіоном 1598 – 1601 рр.1
Анонсована публікація Супрасльських партесів кінця XVII століття, або так званих супрасльських кантиків, підтвердила не лише еволюцію духовної музики в ареалі Київської митрополії, а й знакову роль маленького містечка. Варто зазначити, що, згідно з наявним найдавнішим переписом його жителів (1897 р.), тут налічувалося всього 2459 осіб. Імовірно, не набагато більше їх було і в попередні віки, проте ключову роль відіграв Супрасльський Благовіщенський монастир, заснований наприкінці XV століття.
Невдовзі після створення він став одним із найбільших духовних центрів на землях пізнішої Речі Посполитої та відчутно впливав на розвиток церковного співу. В цій обителі переймали півчий досвід не лише з різних теренів Київської митрополії та південних слов’ян, а й із поствізантійської спадщини. Відкритість до мистецьких новацій зумовила створення згаданого Супрасльського ірмологіона, а відтак його адаптації в літургійній практиці партесного співу. Тож доступність опублікованих партесів Супрасльського монастиря разом із науково-дослідницькими коментарями дозволить на практиці долучитися до півчого духовного досвіду нашої історії. А в цей момент хори Підляської опери, філармонії та церкви в Синьковичах готують композиції супрасльських кантиків до запису окремим альбомом.
Варто також наголосити на залученості до супральських творчих процесів представників різних етносів, пов’язаних з історією Речі Посполитої, в межах якої були об’єднані різні народи. Тож видання супрасльських кантиків сприятиме і дослідженню, і популяризації культурної спадщини польсько-білорусько-українського прикордоння. Сам проєкт реалізується в межах міжнародної українсько-польсько-білоруської співпраці за Програмою транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна (Cross-border Cooperation Programme Poland – Belarus – Ukraine 2014 – 2020), яка співфінансується з фондів Європейського Союзу.
Згідно з проєктом, супрасльські кантики мають бути опубліковані в двох томах із трьох книг, що охоплюють факсимільне відтворення рукописних поголосників (хорових партій), реконструкцію творів у партитури та наукові дослідження матеріалів у ширшому історико-культурному та музичному контекстах. Найважливішим і найскладнішим моментом підготовки кантиків до друку є процес зведення поголосників у партитури. Цю ділянку наукової праці забезпечує провідна українська музикознавиця Ольга Шуміліна – докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної музакадемії ім. М. Лисенка. Суттєвим доповненням стануть її окремі тематичні статті, а також праці Юрія Ясіновського (Львів), Радослава Добровольського (Супрасль), Дзяніса Лисейчикова (Мінськ) і Наді Морозової (Вільнюс). Їх планують видати українською, польською, білоруською та англійською мовами. Науковий редактор видання – Юрій Ясіновський. Головний бенефіціар проєкту – ґміна Супрасль Підляського воєводства Польщі.
У зазначеній співпраці представників Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна присутній зв’язок трьох локацій: Супрасль – Синьковичі – Львів. Цей фрагмент нашої спільної історії є показовим для сучасних поколінь і вибудовування спільних векторів розвитку регіональної культурної спадщини. Це дозволить анонсувати нову сторінку локальної історії ґміни Супрасль та пов’язаних із нею територій, а також долучитися до півчих традицій ранньомодерної доби в широкому контексті літургійно-мистецького життя на теренах Речі Посполитої.
д-рка Наталія Сиротинська
- Ясіновський Ю. Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598 – 1601 років, у 2‑х кн./ ред. Крістіан Ганнік. Львів: Видавництво УКУ, 2018. Кн. 2: Набірна публікація Ірмосів і критичний апарат. 432 c. [= Київське християнство 11; Історія української музики: Джерела 25].
