Свіжий номер

5(505)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Комунікат

З нагоди святкувань у Римі 86-тих уродин та 15-ліття звільнення зі совєтської неволі їх Блаженства Патріярха Помісної Української Католицької Церкви Блаженнішого Йосифа зібрані тут члени президії і головної ради Українського Патріярхального Світового Об’єднання — УПСО —, його складових організацій, Товариств «Свята Софія» та присутні члени Товариства Священиків ім. св. Андрея і Українського Богословського Наукового Товариства відбули в днях 17-19 лютого 1978 року спільні наради. В цих нарадах обговорено загальну ситуацію в нашій Церкві та прийнято наступні ствердження і пропозиції:

1. Учасники нарад від себе і від своїх організацій сердечно вітають Блаженнішого Патріярха у ці ювілейні дні, стверджуючи великі його досягнення в розбудові структури і патріярших установ ПУКЦеркви. Стверджуємо також, що ідея Патріярхату вже прийнялася, а Блаженнішого Йосифа український Божий Люд на всіх поселеннях визнає своїм Патріярхом поминанням у Літургіях та пошануванням його верховної влади в Помісній Українській Католицькій Церкві. Одночасно висловлюємо побажання, щоб усі — духові і матеріяльні надбання Патріярхії — були розвинені і збережені для добра Церкви на поселеннях та забезпечення її єдності з терплячою Церквою в Україні.

2. Під сучасну пору, коли різні чинники намагаються нашу Церкву колоти на її складові частини, стверджуємо потребу, більше, як досі, боронити принцип єдности всієї нашої Церкви на рідних землях і в діяспорі. Закликаємо ієрархію, священиків і мирян бути чуйними на різні спроби ділення та відстояти єдність єпископату, однообразність обряду і повноту помісного права всієї нашої ПУКЦеркви. З тривогою стверджуємо, що привід до різних таких розколів криється також у працях і вислідах кодифікаційної комісії східнього права.

3. Зі жалем стверджуємо, що від років немає можливості скликати Постійний Синод, як також звичайний Синод єпископів ПУКЦеркви, чому виразно противляться куріяльні чинники, зокрема Східня Конгрегація. На наших Владиках лежить історична відповідальність за цю аномалію, що наша Церква вже від років не відбуває своїх канонічних синодальних нарад, які б вирішували різні наболілі справи. Прохаємо Блаженнішого Патріярха і Владик — членів синодів, не зважаючи на труднощі — продовжувати практику синодальних нарад.

4. Важливим і тепер на часі є справа розбудови Патріяршого Фонду у формі сталої фундації для розвитку патріярших установ та їх дальшого забезпечення. Блаженніший доручив цю справу Центральному Товариству «Свята Софія» та товариствам «Свята Софія» в поодиноких країнах нашого поселення. Закликаємо весь український Божий Люд підтримати цю акцію та розпочати більш посилену кампанію збірки засобів на Патріярший Фонд. В країнах, де вже практикуються інші форми збирання фондів — пропонуємо узгіднювати цю акцію з Товариством «Свята Софія». З признанням відчуваємо, що деякі Владики включилися офіційно у збірку на Патріярший Фонд, в чому конструктивно співпрацює також частина духовенства.

5. Вітаємо розбудову та відкриття нових Філій Українського Католицького Університету і висловлюємо надію, що вони не лише розвинуть корисну працю у своїх країнах, але й видатно спричиняться до зміцнення і пожвавлення різних ділянок праці також у римській «альма матер».

6. Хоч вже скоро п’ятнадцять років діють патріярхальні організації мирян, яких вклад у розбудову руху за Патріярхат і помісність нашої Церкви є дуже поважним — уважаємо, що їх роля далі актуальна. Вони мають продовжувати свою посилену акцію оборони прав нашої Церкви, водночас співпрацюючи і кладучи тривкі основи у розбудову церковного життя на низах, в єпархіях і парафіях. Величезне завдання мають далі патріярхальні видання; вони мають потребу і сенс існування і тому заслуговують на підтримку усіх, кому дорога справа відновлення нашої Церкви.

7. Так само існує потреба збільшення активності і поширення членства у випадку Товариства Священиків ім. св. Андрея. Висловлюємо побажання, щоб головна управа та обласні священичі товариства включилися більше, як досі, у патріярхальну дію. Зокрема пропонуємо розбудувати видавництво квартальника «Нива», який має великі можливості формувати нашу релігійно-суспільну думку.

8. Окремо і детально розглянувши ситуацію в екзархаті Великобрітанії — стверджуємо брак доброї волі у проводі Екзархату розв’язати великі там проблеми і кризу. Владика-Екзарх повинен задовольнити слушні бажання подавляючої більшості вірних, привернути спокій і духа співпраці, припинити провокації, які доводять до жалюгідних випадків і знайти розв’язку труднощів у наших таки чинників, а головно у співпраці й порозумінні з Патріярхом Йосифом. Без цього ми не передбачаємо злагіднення відносин, а навпаки, боїмося що може дійти до їх загострення і руїни Екзархату, за що ставимо відповідальним теперішний провід Екзархату і тих, що стоять за ним!

9. Далі тривають труднощі в кількох парафіях ЗСА, які створилися як традиційні парафії й у висліді духовних потреб вірних, що не погоджувалися з існуючим порядком в наших церквах. Ми висловлюємо підтримку цим парафіям у їх праці і змаганнях та закликаємо місцевих ієрархів і деяких священиків не чинити жодних труднощів у нормальному розвитку і душпастирському житті цих парафій.

10. Довідуємося, що останнім часом робляться труднощі, прихильним до Патріярхату, священикам, як також потурається відчуженню від єдности з рештою нашої Помісної Церкви в бразилійській єпархії св. Івана Хрестителя. Закликаємо Владик Єпархії і все духовенство й монашество зміцнювати цю єдність в дусі послання, висланого їм Блаженнішим Патріярхом минулого року. Піонерам патріярхального руху серед священиків і мирян в Південній Америці висловлюємо повну підтримку і солідарність!

Відчувається потреба глибше застановитися над теперішніми проблемами ПУКЦеркви, як також над її перспективами в майбутньому. Це завдання міг би виконати черговий Мирянський З’їзд. Тому просимо президію УПСО взяти на себе ініціятиву скликання такого З’їзду й провести підготовчі праці, щоб з нагоди III Конгресу Вільних Українців в Ню-Йорку відбути добре підготований З’їзд Мирян в осені 1978 р. з репрезентативною участю мирян і священиків і в якому була б побажана також участь окремих ієрархів.

Рим, дня 19 лютого 1978 р.

Підписали відпоручники учасників нарад:
о. д-р Іван Гриньох
д-р Леонід Рудницький
о. Митрат д-р Іван Музичка
д-р Василь Маркусь
д-р Петро Зелений
інж. Євген Гарабач
інж. Т. І. Кудлик

Поділитися:

Популярні статті