Заходами Об’єднання Українських Письменників «Слово» і Спілки Українських Журналістів Америки, в суботу, 26 листопада 1977 p., в Українському Інституті Америки, в Нью Йорку улаштовано зустріч українського громадянства з видатним польським поетом і публіцистом Юзефом Лободовським. Як відомо Ю. Лободовський є в загальному один не з багатьох серед поляків щирим українським приятелем. Він свою прихильність й щирість до українців виявив не раз не тільки тепер, але й в минулому у своїй поетичній й публіцистичній творчості. В останньому періоді Ю. Лободовський прихильно поставився до наших змагань за історичні права нашої Помісної УКЦеркви, а зокрема до нашого Патріярха Йосифа. На зустріч прибуло багато людей. Заля Українського Інституту Америки, при п’ятій евеню не могла всіх помістити.
Вельмишановного Гостя привітав з довшим уведенням, називаючи імена польських письменників і поетів, які писали на українські теми або про Україну, голова «Слова» Остап Тарнавський. Поруч цього він підкреслив, що на сьогоднішному вечорі повинен був бути Гординський, який мав сказати слово про нашого Гостя, Юзефа Лободовського. Цей вечір був заплянований десь на жовтень, але не вийшло. Нажаль Гординський був змушений виїхати поза океан і тому не буде міг виголосити безпосередньо свого слова. Гординський своє слово залишив на письмі і нам його прочитає артистка Лариса Кукрицька-Лисняк. Перед тим голова Спілки Журналістів Америки Оля Кузьмович тепло привітала Гостя з рамени українських журналістів.
Приготоване слово Гординського про Юзефа Лободовського, як поета, яке майстерно і з чуттям прочитала Лариса Кукрицька було надзвичайно вдале і дбайливо опрацьоване. Це можна назвати «мастер піс», зразком, як треба писати оцінку поетичної творчості. Після цього читала вірші Юзефа Лободовського у перекладі на українську мову — читав артист В. Лисняк і в польській мові — читала Уляна Любович. Під кінець кілька слів сказав від себе Юзеф Лободовський. Згадав нашу церкву, а поруч цього нагадав, що коли Польща була у найбільшій кризі, коли її розбирали то Ватикан не підтримував римокатоликів поляків, але Москву. Лободовський прочитав кілька своїх поезій між ними і з української тематики. Він закінчив читання своїх поезій уривком з поеми присвяченої Патріярхові Йосифові, таки називаючи його Патріярхом. В своїй поемі Лободовський показав непроминаючу велич нашого Патріярха. Присутні довгими оплесками вітали Юзефа Лободовського. Після цього вечір продовжувався при склянці чаю і безпосередніх розмовах.
