Ми не питали про те, якою вони хотіли б її бачити чи що воліли б змінити – можливо, іншим разом запитаємо… Ми питали, чим для них є Божественна Літургія. Вони – без богословської освіти, дуже різні за віком, статусом, воцерковленістю – мають своє розуміння, своє відчуття служби Божої, якими радо поділилися з вами, наші дорогі читачі. Результати цього опитування насправді дуже важливі для духовного проводу нашої Церкви і академічних богословів, котрі беруть участь у формуванні та втіленні стратегії УГКЦ. Адже розуміння того, які думки рояться у головах пересічних вірян, дає змогу визначити, які кроки і в якій послідовності вони повинні робити.
- Марта, 26 років:
– Коли не вдається піти у неділю на Літургію, то вже й неділя – не свято, наче втрачений день. А на самій службі Божій маю відчуття, що всі навколо добріші, ніж у повсякденному житті, чемніші, бо уважно слухають священика. Для мене Літургія – це як завітати в гості до Бога і відчути себе Його дитиною, а також почути щось нове, завжди актуальне і вчасне для себе в Євангелії та проповіді.
- Петро, 52 роки:
– Це потреба духовна. Не можу сказати, що вона корисна для мене тим чи тим – як, наприклад, фітнес. Це просто духовна потреба. Тут або маєш її, або ні, без варіантів.
- Марія, 29 років:
– Це для мене жертва Ісуса Христа. Вона є способом прослави Бога, що є основою людського життя. Літургія дає можливість згадати про Бога у сьомий день, подякувати Йому, попросити про щось.
- Ольга, 55 років:
– Я вже не можу жити без церкви, без причастя на Літургії, бо для мене це приготування до переходу в інший світ. Намагаюся спасти свою душу.
- Адам, 51 рік:
– На Літургії молюся за свою родину, і це дається взнаки. Вона не є марним витрачанням часу. Така молитва дарує надію. Знаю, що коли побував у неділю на службі Божій, то тиждень буде добрим, а коли пропустив, то вже є відчуття якоїсь невпевненості.
- Мар’ян, 23 роки:
– Це момент, коли я спілкуюся з Богом. Хочу ходити на Літургію завжди, але не завжди маю таку змогу. Бути на Літургії – свято для мене, а також можливість побути самим собою більше, аніж у інших випадках.
- Ольга, 52 роки:
– Вона є для нас життям. Ми віримо, що є життя вічне і тому хочемо подякувати Господу Богові, що дав нам таку ласку. Богові ми усе завдячуємо. Бог ціле життя показує нам, що Він є. Раніше я хвилювалася, коли читала Святе Письмо, бо у Старому Завіті Мойсей розмовляв із Господом, потім з людьми говорив Ісус Христос… А ми що, тепер самотні? Згодом зрозуміла: ми не самотні, бо Бог із нами у Пресвятій Євхаристії і ми можемо до Нього приходити.
Завдяки Літургії можемо готуватися до переходу у вічність.
- Ірина, 70 років:
– Літургія є потребою кожного християнина. Для мене особисто вона є тим, що зобов’язує до життя правдивого, без поганих вчинків,щоб я могла брати участь у Євхаристії. А ще під час Літургії чекаю гарної, змістовної проповіді.
- Софія, 81 рік:
– Я вірю в Бога, і для мене вже стало невід’ємним ходити щодня на службу Божу і приймати причастя.
- Ірина, 79 років:
– Благословенням від Господа Бога Ісуса Христа. Колись один священик казав, що Літургія – не для Бога, а для нас. Нам вона потрібна, щоби прославляти Господа.
- Галина, 37 років:
– Я не дуже часто ходжу на Літургію, але вірю в Бога. В принципі,ні на кого, окрім Нього, не сподіваюся. Проте церква і молитва для мене є дуже і дуже важливими, тож хочу, щоб моя віра зростала і щоб мені вистачало сили волі до молитви.
- Микола, 28 років:
– Іноді – відпочинком для душі і мислі, іноді – чимось, що належить відбути.
- Ірина, 23 роки:
– Літургія для мене – це свято душі, час для роздумів! Складається враження, що крила за спиною появляються. Радість від спільної молитви з людьми, відчуття єдності!
- Юрій, 35 років:
– Як коли: залежить від того, що всередині, з яким настроєм приходиш. Іноді йдеш на Літургію з якимсь наміром, іноді просто йдеш – не тому, що так треба. Коли я за щось сильно переживаю, то очікую чогось особливого від проповіді, під впливом якої починаю думати, чому так, а не інакше складається в житті, можу собі докоряти. А коли все у житті спокійно, то й Літургія сприймається якось спокійніше.
- Галина, 49 років:
– Зустріч з Ісусом Христом, з Господом Богом. Духовне збагачення.
- Мирослава, 50 років:
– Для мене Служба Божа є заспокоєнням, благодаттю Божою для душі і взагалі для всього мого життя. Коли спілкуюся з Богом, мені просто стає легше.
- Віктор, 49 років:
– Недільний день, а разом із ним Літургія – це час , який дає людині можливість задуматися над періодом, прожитим від попередньої Літургії, можливість подякувати за тиждень, що минув, можливість гуртом поспілкуватися з Богом.
Підготувала Ліда Мідик