Зверненням у справі започатковання ПОСТІЙНОГО ПАТРІЯРШОГО ФОНДУ — ФУНДАЦІЇ, що його ми подали до відома української спільноти у ЗСА, починаємо реалізацію довголітніх плянів та дискусій, що їх підносили Патріярхальні Товариства чи поодинокі діячі Патріярхального Руху, у журбі за майбутнє забезпечення інституцій і надбань Патріярха Йосифа та продовження Його Великої Ідеї.
1. Щоби надробити втрачений у комуністичних тюрмах і таборах примусової праці час, Блаженніший Патріярх Йосиф, після свого звільнення, взявся енергійно до праці, так, що вже в першому десятилітті його побуту на волі постав поважний український центр в Римі зі Собором Св. Софії, Українським Католицьким Університетом, Патріяршим Двором і церквою Свв. Сергія і Вакха та Жировицької Богородиці, архів, бібліотека, музей та монастир оо. Студитів. Ці надбання у Вічному Місті — це символ ідентичности Української Католицької Церкви та її живучости в добі її жорстокої ліквідації на Рідних Землях.
2. Вже Четвертий Архиєпископський Синод Помісної Української Католицької Церкви, що відбувся в Римі в 1969 p., поставив на порядок нарад справу забезпечення Українського Католицького Університету.
Під час З’їзду Діячів Патріярхального Руху в Торонто в 1970 p., покійний вже сьогодні д-р. Богдан Олесницький сказав: «Від нас в розсіянні сущих, від нашої моральної і матеріяльної допомоги, залежить успіх великих плянів і проектів, що для добра нашої Церкви і Народу, задумав виконати Блаженніший Йосиф». «Та суть справи» — продовжував д-р Олесницький — «не є в одноразовій, хоча б і як успішній збірці. Тут йдеться про розроблення пляну постійної і безпереривної матеріяльної допомоги для Голови Української Католицької Церкви. Йдеться про створення для нього міцної матеріяльної бази, на якій він міг би розвивати свою виховну, наукову та культурну діяльність. А прийде час, що він зможе, як дійсний церковний суверен, без матеріяльної залежности від ватиканської столиці, впевнено й свобідно сповняти уряд ПАТРІЯРХА Української Католицької Церкви…» З того часу справа організації Патріяршого Фонду кількакратно виринала на програмі нарад Патріярхальних Товариств, чи у формі статей в українській пресі. Різні люди подавали проекти та суґестії, надзвичайно цінні, й всі вони причиняться до розроблення збіркового пляну.
3. Маючи на увазі сумний досвід з історії, де часто наші релігійно культурні ціннощі і надбання переходили в чужі руки через брак відповідного забезпечення, Блаженніший Патріярх Йосиф постепенно і послідовно робив заходи, щоби новостворені, чи привернені посілости й установи, що сьогодні становлять поважний Український Центр в Римі, забезпечити для УКЦеркви і Народу. В тій цілі основано в 1970 році в Римі Корпорацію «Св. Софія» Associazione Religiosa «S. Sofia» per і Cattolici Ukraini, якою Головою є їх Блаженство Патріярх Йосиф І, і яка є оформлена згідно з вимогами ватіканського і італійського закону, та є правним власником всіх патріярших посілостей.
4. В 1974 році, на поручення Блаженнішого Патріярха Йосифа, основано й правно оформлено, згідно з вимогами американського закону, Корпорацію «Св. Софія» у ЗСА. (St. Sophia Religious Association of Ukrainian Catholics, Inc.) з правом діяння на ЗСА. Головою Корпорації є Блаженніший Патріярх Йосиф І. Корпорація «Св. Софія» є неприбутковою організацією та має «такс екземпт статус», так що всі датки зложені на конто корпорації можна відтягати від податку. Корпорація має своє чекове і банкове конто. До помочі у праці стоять дві комісії: наукова і фінансова.
5. Завданням Товариства «Св. Софія» є праця для добра Помісної Української Католицької Церкви, між іншим, дорогою студій та вивчення тисячелітньої християнської культури українського народу та закріплення нашої духової спадщини для прийдешніх поколінь.
Забезпечення дальшого існування та запевнення розвою патріярших установ і посілостей, є теж одним з головних завдань Товариства.
У Зверненні Блаженнішого Патріярха Йосифа з 20-го вересня 1976 p., сказано: «… поручаємо і уповноважнюємо Т-во. Св. Софія у ЗСА, очолити і оформити в його корпораційних рямцях, також і збірку під назвою «Патріярший Фонд» на терені її діяння у ЗСА та даємо наше Патріярше Благословення». Дальше Патріярх Йосиф висловив надію, що це стане приміром і для інших країн українського поселення в діяспорі.
6. Обов’язок Опікуна і Економа Патріяршого Фонду на Канаду і ЗСА, прийняв на себе, за благословенням Блаженнішого Патріярха Йосифа, Високопреосвященний Владика Ізидор Борецький, як подано у повідомленні з дня 11 жовтня та у Зверненні Владики Ізидора з дня 17 жовтня 1976 р.
7. Керівництво і Головство Комісії Патріяршого Фонду, Рада Директорів Корпорації «Св. Софія», поручила Докторові Романові Осінчукові, піонерові й довголітньому діячеві Патріяршого Руху.
Висилаючи у світ звернення в справі започатковання Постійного Патріяршого Фонду — Фундації, звертаємося до всіх, кому лежить на серці добро Помісної Української Католицької Церкви та її патріярших надбань, включитися у працю Комісії Патріяршого Фонду, щоби ця велика ідея просякнула до найбільш віддалених наших поселень та охопила якнайширші круги суспільства, до третього і четвертого покоління тут роджених українців включно, а тоді МНОГО-МІЛЬЙОНОВИЙ ПОСТІЙНИЙ ПАТРІЯРШИЙ ФОНД стане дійсністю!
За Товариство «Свята Софія» у ЗСА
Д-р. Романа Навроцька
