Ваше Блаженство! Патріярше України і всіх українців католиків розсіяних по цілому світі!
Парохіяни церкви св. Миколая в Пасейку, Нью Джерзі, і я, як парох, безмірно радіємо, що маємо щастя вітати в цій парохії Першого Патріярха нашої Церкви у Вашій особі. Та не тільки ми парохіяни, але і численні гості-приклонники патріярхату і гості українці православні священики прийшли нині до цього храму, щоб побачити першого Патріярха та почути його Божого слова, що полонить серця кожного віруючого в Бога українця та українського патріота. Тут прийшли професори, адвокати, лікарі, інженери і другі високо освічені і менше освічені парохіяни і громадяни. Тут прибули і політичні діячі і представники різних політичних організацій і установ, щоб заманіфестувати нерозлучність нашої Церкви із своїм народом та зі своїм Патріярхом. Тут є багаті і бідніші! Прийшов увесь український нарід, бо Ви, наш Блаженніший Патріярше, є всім для всіх, бо Ви розпалили а серцях народу любов до Бога та збудили віру в себе самих, у свої сипи. Колись Іван Франко, великий поет із Західньої України, писав: «Народе мій замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжю, твоїм будучим душу я трівожу». Він думав тільки по людськи і падав у зневіру, в сумнів, тим-більше, коли бачив чорну невдячність до себе за свою працю і за посвяту до народу.
Ваше Блаженство! Наш Патріярше! Ваша душа не трівожиться! У Вас, як у св. Апостола народів Павла, сильна віра в Бога – Христа Спасителя і тому й непохитна віра в світлу будучність нашого народу.
Це припало до серця українського народу, бо нарід хоче жити, а не вмирати.
Ваше Блаженство!
Український нарід гуртується, збирається біля Вас, бо знає, що Ви є пастир добрий,який життя своє віддає за вівці, за своє стадо, а не наємник, що торгує своїм стадом, що продає свої вівці ради зиску і почестей та себелюбства.
Ваше Блаженство, наш Патріярше!
Ви кличете: Український народе! Будь собою, не підлещуйся, не підлягай, другим в ласки не заходь, але сам своєю працею здобудь собі своє майбутнє! Будь свідомий того, що ти є український нарід!… Ми перетриваємо все лихо! Прийде хвилина, коли станеш і займеш належне місце в колі народів.
Це пророчі слова, Ваше Блаженство, це голос героїв, це голос Церкви із катакомбів, це голос незнищимої нашої Церкви, це голос непобідимої України. Так може говорити і закликати свій нарід тільки післанець Божий, муж Божого Провидіння, яким є Ви!
Ви є нашим Мойсеєм! За Мойсеєм пішов загал ізраїльського народу. Збунтувались тільки ті, яким посмакували повні і смачні єгипетські полумиски. Вони і залишились фараонськими рабами-свинопасами. Вони відмовилися здобути обіцяну землю! Рідна земля, свобода і воля були чужими для них. Вони не пішли за Мойсеєм і тому пропали.
Ваше Блаженство!
Сьогодні Америка торжественно святкує двістіліття своєї самостійности. Зі свободи і волі користаємо і ми українці. Та згадаймо і про її початки! Америку, як самостійну державу, започаткували люди ідейні, які воліли радше смерть, чим бритійське ярмо. Один із співосновників американської держави і ініціятор Деклярації Незалежности, Джан Адамс, написав в листі до своєї жінки 3 червня 1776 такі замітні слова: «Я є свідомий того, що нас буде коштувати багато трудів, майна і крови, щоб заховати і утримати та оборонити свободу і волю, але все ж таки я бачу крізь цю понурість сходячі проміння світла і слави».
Ваше Блаженство, наш Патріярше!
Немає найменшого сумніву, що Ви, а з Вами і ми, бачимо в тій сірій буденщині і понурості та захмареності в нашій Церкві вже сходячі проміння світла і слави із приводу проголошення Патріярхату, цеї нашої Деклярації Автономности в Українській Церкві.
Ми всі також готові понести всілякі тягарі, щоб утвердити, заховати і оборонити справу Патріярхату, що вже стала дійсністю в житті нашої Церкви з волі Божої.
Ваше Блаженство! Ви не самі! За Вами нарід, як за своїм Мойсеєм! Ви проголошенням Патріярхату сповнили і волю народу для Божої слави, для утвердження християнської віри в українському народі.
Ваше Блаженство наш Патріярше!
Нарід з Вами, миряни і священики з Вами, тому прошу прийняти від нас слідуючу заяву-запоруку:
«Ваше Блаженство, наш Патріярше Кир Йосифе!
Ми, парохіяни церкви св. Миколая в Пасейку і всі позамісцеві гості, віримо і визнаємо, що Ви є Патріярх України і всіх українців католиків в цілому світі, які є нерозривно злучені з Матірною Церквою в Україні. Ми прирікаємо Вам свою льояльність і всяку моральну і матеріяльну поміч і так нам Боже допоможи! Амінь».
