Молюсь Тобі, мій Боже, з сонцем ясним
В порогах сяйних раннього світанку.
Молюсь Тобі, коли під сяйвом красним
Земелька-мати будиться зо сланку;
Молюсь Тобі, коли квітки маленькі,
Мов ароматами, зідхають, дишуть;
Молюсь Тобі, коли вітри легенькі
Пестливо віттями дерев колишуть.
Молюсь Тобі, коли лан колосистий,
Хвилюючись, на сонці доспіває;
Молюсь Тобі, коли вже смерк тінистий
На тихе поле-нивоньку спливає.
Молюсь Тобі, коли пташня маленька
З вечірнім дзвоном пісню шле в поклоні.
Молюсь Тобі, коли вже й ніч легенька
Колише все до сну на свому лоні.
Молюсь Тобі, коли вогненні зорі
Таємно в безгомінній далі сяють.
Молюсь Тобі, коли хмарки прозорі
Краї місяця сріблистого дрімають.
Молюсь Тобі, всім серцем щохвилини,
Й душа моя пісні Тобі співає,
Молюсь Тобі, молитвою дитини,
Що тихо руки у мольбі складає.
Молюсь Тобі, Тобі Творцеві мому,
Красі Твоїй і величі Твоїй клонюся,
Тебе усього бачу в творі Твому
І все Тобі й у всім Тобі молюся.
