Ваша Святосте Наш Патріярше!
Високопреподобний отче мітрат!
Всечесніші і Високопреподобні Отці!
Високопреподобна Мати Маріє!
Дорогі Гості — миряни!
Вітаю Вас в імені Крайової Управи Товариства за Патріярхальний Устрій, вітаю Вас на залі, яка вже традицією зв’язана з Патріярхальним Рухом та з особою нашого Патріярха.
Це ж бо тут, на цій залі, вітали ми його вже двічі. Вперше у 1968 p., і в друге в 1973 р.
Тут, на цій же залі, хотіли ми зложити йому поклін як першому Патріярхові.
І врешті тут, на цій же залі, ми хотіли зложити йому подяку за його Послання до Українського Народу про об’єднання в Христі.
Ми хотіли … Та свої і чужі зробили все, що можливе, щоб до цього не допустити.
І так нам доводиться сьогодні, мов сиротам без батька, засідати до цієї трапези, — потішаючись тільки свідомістю, що Він — наш Патріярх, наш Дорогий Великий Неприсутній — сьогодні тут духом з нами! То ж з надією на Божу справедливість — вітаймо його посеред нас так, неначе б його могутня постать сиділа на цьому місці, яке ми для Нього вільним залишили!
НАШОМУ ПАТРІЯРХОВІ — МНОГАЯ ЛІТАІ
