Слава Ісусу Христу!
Філядельфія, 1 жовтня 1975.
До Вельмишановних Управ Відділів і Мужів Довіря
Товариства за Патріярхальний Устрій ПУКЦеркви.
Вельмишановні Пані й Панове!
I.
Крайова Управа складає подяку всім, що своєю працею чи особистою участю причинилися до величі Українських Днів в Римі.
II.
Великий Здвиг українських паломників у базиліці св. Петра, концерт у папській авдієнційній залі, пресова конференція та врешті Світовий Конгрес Українського Патріярхального Світового Об’єднання при співучасти Крайових патріярхальних Товариств і Організацій, все це події, які доказали нашим ворогам від Риму до Москви, що українці католики в діяспорі станули непохитно на принципах помісности і патріярхату, що Український Патріярхат це дійсність, хоч може й дуже декому немила.
III.
Цієї дійсности не заверне назад ані лист Папи Павла VI, ані пресові заяви речника ватиканського інформаційного бюра, ані «послання» єпископів дисидентів ані заява в офіціозі Митрополита Германюка «Поступ» (14.ІХ.75.), ані врешті доброзичливі поради тих, які не розуміючи одноразовости історичних хвиль, радять чекати аж до дня, коли запануємо «у своїй сторонці».
IV.
На всіх свідомих українцях в діяспорі тяжить важкий обов’язок здобувати й постійним вживанням здобутого, закріпити це для тих, що по нас прийдуть.
V.
По Святому 1975 Році, приходить рік 1976 — рік Евхаристійного Конгресу у Філядельфії (1—8 серпня). Два роки тому, наші брати в Австралії гідно запрезентували УКЦ перед сотнями тисяч чужинців з цілого світу, зібраних на Евхаристійному Конгресі в Мельборні. — Нажаль є познаки, що наші єпископи у ЗСА мають намір звести все до чисто фолькльорного рівеня, щоб не дай Боже, не повторилася маніфестація єдности, одности і живучости УКЦ, як це сталося в Римі цього літа, бо цього не бажає собі Ватикан.
VI.
Щоби не змарнувати здобутого, щоб його закріпити за нами та врешті, щоб гідно виступати на надходячому Евхаристийному Конгресі, ми мусимо розпочати від організаційного скріплення ТзПУ на терені ЗСА та в цей спосіб допомогти в праці Українському Патріярхальному Світовому Об’єднанню «3а єдність Церкви і Народу», яке плянує і провадить дію мирянства на міжкрайовій площині.
Тільки з’єдинена дія сильного ТзПУ та всіх інших ідейно споріднених т-в і організацій на терені ЗСА, зможе запобігти, щоби надходячий Евхаристийний Конгрес у Філядельфії не став для нас ще одною безповоротно прогайнованою нагодою заговорити голосно до вух християнського світу в обороні нашої Церкви Страдниці на Рідних Землях і в обороні наших поневолених братів. — Наші брати з Австралії вивязалися в Мельборні подивугідно зі свойого завдання. Чи вив’яжемося ми у Філядельфії — майбутнє покаже!
VII.
У зв’язку з надходячими новими завданнями, просимо всі Управи Відділів:
- Посилити інформаційно-пропаґандивну акцію, щоби приготовити загал на «крайовий плебісцит», якого метою буде доказати безпідставність і забріханість тверджень всіх тих, які говорять, що велика більшість українців католиків є проти патріярхату УКЦ та одобрює політику Ватикану і ставлення Папи Павла.
- Домагатися від нашого Митрополита і єпископів та отців духовних у ЗСА остаточної заяви, яка є їхня позиція відносно східньої політики Ватикану, патріярхального устрою УКЦ та визнання патріярхальної юрисдикції Нашого Отця Йосифа І.
- Українці Католики, як більшість у всіх наших центральних організаціях і установах, мають право знати правду про становище проводу тих установ і організацій, до ідеї Помісности і Патріярхату — а обов’язком цього проводу є подати їхнє становище до відома тих, які їх вибирали і які їх удержують. Раз треба покінчити з фальшом, облудою і забріханістю, якою нас наш «вічний провід» кормить немов темну чернь.
Ми маємо право знати, ХТО, як про це згадує у свойому листі з дня 24 травня Папа Павло VI, (крім відомих нам єпископів), звертався «до Апостольської Столиці з проханням про належне вияснення та невідкладні вказівки». Говориться в різних містах про ще одного листа в справі Патріярхату УКЦ за підписом проводу УККА. Ми маємо право домагатися офіційного заперечення цієї поголоски, проводом УККА. Якщо таке заперечення не появиться на сторінках преси, тоді поголоска не є тільки поголоскою, а ще одним сумним фактом в історії проводу цієї установи.
VIII.
У зв’язку з вісткою про запляновану «візитацію» УКЦ на терені ЗСА префектом Східньої Конгрегації, Кард. П. Філіппе, Крайова Управа вислала листа до Митрополита й єпископів у ЗСА, повідомляючи, що «візитація» зустрінеться з протестаційною акцією усього свідомого мирянства ПУКЦ у ЗСА.
IX.
Просимо довести до загального відома, що ті єпископи, які проявили нельояльність супроти нашого Патріярха, доки не схаменуться, повинні бути предметом моральних і матеріяльних санкцій усього свідомого мирянства УКЦ. Це саме відноситься до отців духовних.
X.
Просимо всі Відділи відсвяткувати День Помісности в неділю 26 жовтня ц.р. — подібно як минулих років.
За Крайову Управу
Д-р Мирослав Навроцький, голова
Д-р Леонід Рудницький, секретар
