Постання Ради Українських Організацій за Патріярхат Помісної УКЦеркви мало на меті:
- Поширення ідей Помісности і Патріярхату. УКЦеркви на всю українську громаду в ЗСА, без огляду на ідеологічно-громадські русла і релігійне ісповідання. Цілком оправдано вважалося, що справа Помісности і Патріярхату УКЦеркви — це справа всіх українців і українського роду людей. Створення Ради Організацій із різноконфесійним та ідеологічно зрізничкованим членством, було власне найкращим доказом цьому як для посторонніх, так і своїх чинників.
- Диференціяція організованих елементів Патріяршого Руху дуже вимовно вимагала одности плянувань, тактичних прийомів, спільних постанов і заходів. Рада присвятила цьому найбільшу увагу. З правдивим вдоволенням виконаного обов’язку стверджуємо, що наші повсякчасні ініціятиви повного об’єднання організованих елементів Патріяршого Руху — врешті знайшли свою реальну вимову сьогодні у Вашінґтоні, створенням світового об’єднання.
- Тяжкий змаг за Патріярхат і розбудову помісности — вимагав глибокого віддиху, а величність цієї цілі вимагала поважного, спокійного і високого рівня шляхів та засобів у праці Божого Люду. Безспірним, отже, було і є наше твердження, що передумовою успіху в цьому може бути тільки гідна й належна співпраця трьох елементів: Ієрархії, Духовенства та Божого Люду і це в першу чергу на місцях.
- Торонтонські наради всіх організованих одиниць Патріяршого Руху постановили, що в кожній країні повинна бути одна організована одиниця цього Руху. В тому напрямі Рада робила всі можливі заходи.
- У світлі сказаного вважаємо, що з моментом створення Світового Об’єднання, цілі, які поставила перед собою Рада, повністю або частинно виконані як у концепційній, так і організаційній площинах. Тому діюча Президія Ради Українських Організацій ЗСА за Патріярхат Помісної УКЦеркви передасть на вирішення своїм складовим організаціям справу припинення своєї дальшої діяльности.
Президія ради:
Михайло Панасюк, голова
Д-р Юрій Городиловський
і Д-р Олександер Білик, заступники голови
Микола Денисюк, секретар
Д-р Степан Ворох, реф. зв’язків
Вашінґтон, 28 грудня 1974.
Поділитися: