В неділю, 16-го лютого 1975 р., заходом Відділу Т-ва за П.У.УКЦеркви, філядельфійська громада урочисто відсвяткувала День Народження Патріярха Йосифа 1-го.
О год. 12-ій о. парох Василь Головінський і о. Мартин Канаван відслужили в церкві Христа Царя Богослуження в наміренні Ювілята. Церкву виповнили вірні місцевої і дооколишніх парохій. Прийшли вони до Господнього Храму, щоби спільно виявити вірність Ісповідникові віри та, об’єднавшись в молитвах, просити для нього Божих ласк і здоров’я. Підчас Богослуження співав молодечий хор Братства св. Андрея, під дириґентурою Євгена Фаріона.
Учасники Богослуження дивувались, що жодний з духовних отців не виголосив проповіді присвяченої Первоієрархові нашої Церкви. Хоч цей «припадок» не мав великого впливу в цьому часі на почування вірних, все таки він не є виховним прикладом зі сторони тих, що проповідують вірність, єдність і любов.
При кінці Богослуження вірні відспівали «Многолітствіє», а опісля перейшли до церковної залі на Святочні збори.
Перед відкриттям Зборів, пані із жіночої секції Т-ва гостили присутніх кавою і солодким.
Збори відкрив молитвою голова Відділу Т-ва інж. Володимир Медуха. Він привітав присутніх, з’ясував ціль Зборів і попросив до слова д-ра Зиновія Ґіля, який подав ряд подій із життя нашого духовного Велетня. Цю святочну частину Зборів закінчено знову щирим «Многая літа».
В діловій частині д-р Романа Навроцька поінформувала, що цьогорічна коляда на «Фонд Патріярха Йосифа 1-го» принесла суму 7 368 дол. П. Осип Петрович, головний організатор коляди, подякував усім за щедрі пожертви на коляду, а зокрема колядникам. Голова Крайової Управи Т-ва д-р Мирослав Навроцький інформував про діяльність Т-ва та про:
1. Переведення протестної акції проти делегації Московської Православної Церкви, яка тепер під проводом екзарха Філярета з Києва об’їздить ЗСА.
2. Справу посвячення будинку філії Укр. Катол. Універс. у Вашінґтоні, заплянованого на березень 1975 р.
3. Наукову Конференцію, яка відбудеться в Ля Саль Каледжі у Філядельфії, 19-го квітня ц. р., в 30-ліття ліквідації УКЦеркви на Рідних Землях, з участю визначних науковців чужинців і українців.
4. Прощу до Українського Риму. Про цю поїздку до Риму ближчі інформації подала д-р Романа Навроцька, підчеркаючи важливість мирянської участи.
Із інформацій д-р Навроцької виходить, що далеко не всі розуміють, чи не хочуть розуміти значення і ваги масового з’їзду українських паломників з цілого світу в Римі в липні 1975 р. В цих днях Патріярх ПУКЦеркви заплянував українські святкування і нам треба заманіфестувати нашу єдність. Це буде рідкісна можливість засвідчити перед світом «Хто ми, чиї ми діти і чого бажаємо».
Це також буде найкращий «дар любови» нашому Патріярхові.
Можливо, що такої спонтанної маніфестації дехто у Ватикані собі не бажає. Можливо, це небажання має вплив і серед нашого духовенства. Бо чим вони кермувалися, коли плянували прощі до Риму не на час українських святкувань?
Жалко, що і католицька організація СУК-Провидіння організує свою прощу не на українські дні заповіджені Патріярхом Йосифом, але щойно вкінці вересня і з початком жовтня, і це до Люрду, Фатіми, Риму і до Тел Авіву.
Можливо, що організатори цеї поїздки мають якісь, нікому незнані, пляни. Та які б вони не були, вони не дадуть нашій Церкві тої користи, яку дали б їй «провидінці» своєю участю в днях української єдности, в спільній молитві, у вияві солідарности і готовости до співпраці із ієрархією, із Патріярхом у проводі.
Не пора нам тепер їздити прогульками по світі, коли у Римі жде нас наш Патріярх.
