Йосиф кард. (Сліпий-Коберницький-Дичковський)
Верхов. Архиєп. Українців, Митрополит і пр.
Ватикан, дня 12 грудня 1974
Вашингтон, ЗСА.
Світла Президіє!
Прийміть сердечні побажання і запевнення молитов, щоб Святий Дух помагав Вам у Ваших працях і постановах та переведенням їх в життя.
Ваші Збори переводите на початку Святого Року, який проходитиме під кличами обнови і поєднання та й тому він повинен започаткувати новий і кращий етап і в житті нашої Української Церкви і народу, обновою кожного з нас та поєднанням наших сил у спільній і важливій праці на церковному і народному полі.
Зробивши іспит і підсумки Ваших десятилітніх змагань за зреалізування наших тисячлітніх патріярших традицій, які забезпечують єдність і розвиток нашої Церкви, Ви мусите усвідомити собі, що її положення тепер дуже загрожене з усіх боків, як ніколи в історії. Тому, саме тепер, треба сміло і суцільно станути в її обороні, не лякаючись ні труднощів ні жертв, бо цим поставите собі пам’ятник триваліший від криці для грядучих поколінь. Впрочім це святий обов’язок кожного свідомого члена Української Католицької Церкви.
Щераз бажаю найкращих успіхів і Божої помочі.
Благословення Господнє на Вас !
