Привіт Матурантів Малої Семінарії в Римі Патріярхові
«СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!
Рим, 20 червня 1974 р.
ВАШЕ БЛАЖЕНСТВО, ПАТРІЯРШЕ ЙОСИФ!
Побіч великої і подивугідної святині мудрости й знання, яку Ви, наш Патріярше, здвигнули, стоїть і наша Мала Семінарія, що також сповняє свою роль у вихованні молодого приросту.
Нам є дуже мило, що тінь Вашої духовної святині паде на нашу семінарію і скріпляє нас на дусі. Ми мали привілей учитися в Малій Семінарії, де ми набрали як релігійного, так і національного духа, але може нам одне з двох бракувало б, наколи б ми не мали нагоди зустрічі з нашим Первоєрархом. Ми бачимо в Вас цю духовну силу, яка до нас переходить і заохочує до дальших студій, щоб колись у майбутнім стати корисним нашій переслідуваній Церкві й нашому народові, який тепер замешкує голодні тайґи Сибіру, Камчатки й Полярії.
Ми прийшли до Вас, Блаженніший Патріярше, зі щирим серцем, яке вже огріте Вашими палкими словами з попередніх зустрічей. Приходимо до Вас, щоб зложити у стіп Вашого Блаженства наш скромний але щирий поклін. Приходимо з синівською любов’ю, так як завжди приходить син до батька, щоб (подякувати) виявити йому свою вдячність, свою вірність, свою любов.
Як у темних підземеллях ідеться за смолоскипом, щоб не натрапити на щось необережно, так і ми маємо цей живучий смолоскип і йдемо вслід за ним, але цей смолоскип є стократно ясніший, який перейшов Сибір і не згас, але стократно видає більшу полумінь.
Тепер наша Церква переживає тяжкий, критичний момент боротьби за своє існування, але ми є певні, що з Вами ми є сильні та що переборемо ці тяжкі часи для нашої Церкви й нашого народу і знову заблисне нам промінь волі, промінь прославлення нашої Церкви. Ми віримо, що в недовзі розпадуться вікові пута нашому народові, і що Ви вже не як Первоєрарх на скитальщині, але як Патріярх всієї України-Руси засядете на золотоверхньому престолі в серці нашої дорогої і милої України.
Запевняємо Вас про наші молитви та проситимемо Всевишнього, щоб дав Вам надалі сил, як і дотепер, перебороти всі труднощі.
На Вас, Патріярше, глядить цілий український нарід і щодня як пахуче кадило з кадильниці взносяться молитви у стіп престолу Всевишнього, щоб благословив Ваші зусилля, Ваші труди на користь нашої Церкви й народу.
Тому що ми як молоді орлята ще не маємо повних сил до великих поривів юних сердець, дайте нам, Ваше Блаженство, вказівки як іти до дальших студій.
Бажаємо Вам з цілого юного серця кращих успіхів у Ваших труднощах та кріпкого здоров’я та обіцюємо нашу поміч.
Вкінці ще раз бажаємо Вам многих і многих літ і просимо Ваше Архиєрейське Благословлення.
На Многая Літа, Блаженніший Патріярше!
(Слідують підписи Матурантів)
