Української католицької єрархії
з приводу світлого празника Христового Воскресения
Всесвітлішому Духовенству, Преподобному Монашеству і Боголюбивим Вірним мир у Господі і Архиєрейське благословення Христос воскрес!
«Воскресне день, просвітімся люди:
Пасха, Господня Пасха, від смерти бо до жизні,
і від землі до небес Христос Бог нас перевів,
побідну пісню співаємо»
(утреня Пасхи, канон, пісня 1).
У світлий день Христового Воскресения, який наповняє серце кожного члена нашої Церкви невисказаною радістю тріюмфу Христа — Його великої перемоги над неправдою і злобою, над силами диявола, ба навіть над смертю — ми, Пастирі Ваші, під проводом нашого Первоєрарха Блаженнішого Кир Йосифа, ділимося з Вами тією небесною радістю і вітаємо Вас усіх невмирущим і радісним великоднім привітом «Христос воскрес!»
Воскресения Христа у великій славі й величі — після Його нечуваних страждань, фізичних і моральних, та після Його жахливої смерти на хресті — це найсвітліший день у житті Божого Сина в часі Його перебування на землі у людській природі, найрадісніша й найбільш вирішального значення для всього людського роду подія та найсильніша запорука й нашого майбутнього воскресения до нового, вічно щасливого життя. Бо світле Христове Воскресения — це велично-радісна подія, що нею небеса достойно веселяться і земля радується, а весь світ — видимий і невидимий — признає, бо Христос — радощі вічні (канон, пісня 1).
Серед буревіїв у нашій історії, серед руїн наших духових, культурних, релігійно-церковних і матеріяльних надбань, що їх нищили й нищать і досі наші вороги, наша Церква не стратила ніколи своїх найвищих духових скарбів, що їх виростила на грунті нашої віри у Христове Воскресения і надії на майбутнє воскресения наших найвищих ідеалів, тут на землі і колись у вічності, особистих і всенародніх. Може це тому, що український Нарід мав належне розуміння Христового Воскресения як запоруки Божої слави й своєї кращої долі. І мабуть ніде в цілому християнському світі не обходили й не обходять свята Христового Воскресения так величаво й з таким глибоким розумінням, так радісно й з таким духовим багатством, як у нас в Україні, у нашій Церкві, серед нашого народу.
До тієї святої радости Воскресения закликає нас перш за все рідна Церква, яка своїми поучениями і своїми пребагатими літургічно-обрядовими скарбами захоплює вірних всієї України впродовж нашого тисячолітнього християнства.
Дорогі в Христі на поселеннях! У ці світлі й радісні дні Христового Воскресения, звернімо очі до нашої Батьківщини, до нашої поневоленої України, до нашої мученицької Церкви й до наших закованих в кайдани тіла і духа братів і сестер. Там нині замовкли радісні Великодні дзвони, що колись розносили по всім усюдам радість Христового Воскресения. Там, на наших Рідних Землях, ще Велика п’ятниця з Христом зложеним до гробу, там кпини з Христа Сина Божого і з правди Його, так як це було перед двома тисячами літ під хрестом з розп’ятим Спасителем на Голгофті. Замовкла радість Христового Воскресения на землях християнської України і стогне наша Церква на жорстоких засланнях.
Тому зокрема нині вітаємо всіх, що стрічатимуть свято Христового Воскресения далеко на сибірських каторгах, чи на снігах і тундрах полярної півночі, на важких і непосилених роботах невольників. Хай там, серед тих геройських мучеників, світлий день Христового Воскресения кине в їх серця бодай промінчик радости й надії.
Тому ми, Ваші Владики, хоч так далеко від Вас, але духом з Вами, кличемо до Вас словами воскресних пісень: «Нехай воскресне Бог, і розбігнуться вороги його, і нехай тікають від лиця його ті, що ненавидять його». Ви йдете Христовим шляхом і несете свій і свого Народу хрест на Голгофту. Не падайте духом. І пам’ятайте, що після кривавої Голгофти прийшло світле й радісне Воскресения Христа. Бо не хрест є останнім словом у Його науці, а воскресения; не смерть, а життя; бо після Страсної п’ятниці приходить радісний Великдень! Хай надія на наше світле воскресения опромінить Ваш мученицький шлях і дасть Вам силу діждати його!
А Ви, Дорогі Браття і Сестри, що у вільних країнах світу остались вірними своїй Церкві і для її росту й сили працюєте над її патріярхальним достоїнством, як рівну з рівними у Вселенській Христовій Церкві — не забувайте, що не здійсните нашого патріярхального й національного ідеалу так довго, поки Ви самі не воскреснете духово, поки Ви не станете «новими людьми», поки між Вами не запанує єдність, братня любов та особисті й громадські чесноти. Тому, обновлені, воскресайте до нового життя і до успішної праці для нашої Церкви й Народу. Святкуйте Христове Воскресения згідно з волею Божою та з традиціями християнської України та поставте нашу Церкву на належну їй висоту, увінчану Патріяршим діядемом.
Своєю жертвенною працею помагайте собі всі об’єднані й однією думкою скуті осягнути належне нам первинне місце між Церквами християнського світу, і вічне царство, амінь.
Благословення Господнє на Вас!
Христос воскрес — Воістину воскрес!
Дано в день Стрітення Господнього 1974 р.
при храмі Жировицької Богоматері і свв. муч. Сергія і Вакха в Римі.
(Підписано Блаженнішим Кир Йосифом І і Владиками УКЦ).
