Третього липня цього року у Львівській Богословській Академії вручили дипломи. Двадцять вісім первенців, здобувши ступінь бакалавра філософії та богослов’я, стали випускниками Академії. Багато з того, що відбулося у цей день ми вперше пережили в історії нашого християнства: вперше ступінь з Богословії у вищій школі України здобули миряни, зокрема особи жіночої статі, вперше дипломи бакалавра філософії та богослов’я виданий в Україні мав міжнародне визнання.
Вперше після легалізації УГКЦ
На початку дев’ятдесятих в час масового повернення парафій у лоно УГКЦ переважно всі, хто виявив щире бажання працювати у цій Церкві, невдовзі отримали на це право. На цей вимушений крок провід Церкви спонукала потреба швидкої розбудови структури відновленої Церкви. Поряд із подиву гідними зразками служіння у Церкві результатом цього кроку стали також деякі негативні явища. Зокрема через брак богословської освіти серед тих, хто прийшов працювати у різноманітні структури Церкви.
Також з огляду на ці обставини ще більш вимогливим щодо часу, терпіння і посвяти було завдання тривалого інтелектуального та духовного оновлення Церкви. Львівська Богословська Академія стала головним промотором у втіленні цього завдання.
Особливої уваги заслуговує той факт, що Академія поклала цілком нову так важливу для Греко-католицької Церкви перспективу богословської освіти. Полягає вона у поступовому введені в Україні однакової освіти з богослов’я та філософії по всіх семінаріях. Це дозволяє бодай частково стати на заваді процесу поступового «розчленування» церковного організму на різноманітні течії. Це дійсно творення бази патріярхальної структури Церкви.
Окрім того можливість отримувати вищу богословську освіту на батьківщині, дає можливість студентам не відриватися від середовища, в якому властиво їм доведеться застосовувати знання та досвід.
Вперше мирян
І серед мирян в Україні було чимало глибоко освічених богословів. Можна назвати чимало видатних людей, які здобували спеціяльні богословські студії і при цьому ніколи не стали священиками. Однак, що не викликає сумніву, ще ніколи в Україні не готували богословів з таким ясним усвідомленням, що християнське суспільство потребує саме світських богословів. Властиво в Католицькій Церкві ясне розуміння цієї справи стало наслідком Вселенського Собору Ватіканського II який, зокрема, поклав нові наголоси на місце мирян у Церкві. «Найбільша проблема Української держави — середня ланка провідників, — наголосив у своїй урочистій промові ректор ЛБА о. д-р Михайло Димид. — Ціль Богословської Академії власне виховувати провідників для українського народу, які б працювали і в Церкві, і в суспільстві, і в політиці, і в економіці, виховувати людей, які б мали ясні цілі у житті і до них прямували». А спектр праці велетенський: християнська журналістика, педагогіка, наукова та перекладацька праця, катехизація, християнська культура, збереження християнських понять життя і родини, діловодство та церковна канцелярія. Праця у Церкві тепер передбачає значно ширший спектр можливих діяльностей майбутніх свідомих мирян — богословів. Власне завдання цього і фактично кількох наступних випусків ЛБА полягатиме у тому, щоб довести свою здатність прикласти богословські знання у формуванні чи розвитку тих чи цих соціяльних структур.
Вперше в Україні богословську освіту здобули особи жіночої статі. На думку віце-ректора ЛБА о. д-р Бориса Ґудзяка частина випускниць Академії виконуватимуть у народі місію дружин священиків.
Вперше — диплом з міжнародною акредитацією
Академія часів ректора о. доктора Йосифа Сліпого старалася про здобуття міжнародної акредитації. Однак цього зокрема через політичні обставини тодішньої польської держави не сталося. Акредитація, яку Академія здобула у листопаді 1998 року, стала надзвичайно важливим фактором для розвитку богословської освіти в Україні. З одного боку вона в черговий раз загострила проблему налагодження богословської освіти в Україні, а з другого боку дала можливість освіту в самій Греко-католицькій Церкві поставити на якісно новий рівень. Одним із наслідків акредитації зокрема стало те, що близько двадцяти випускників ЛБА продовжили своє навчання на докторських програмах у різних католицьких університетах Риму, Лювену, Оттави, Відня, Любліна. З наступного року така можливість існуватиме і в Академії.
* * *
Перший випуск Академії також співвідноситься з перспективою розбудови вузу в Український Католицький Університет. У своєму програмовому виступі на урочистостях з приводу вручення дипломів першим випускникам Академії Великий Канцлер Академії єпископ-помічник Глави УГКЦ Владика Любомир Ґузар сказав: «Мати свій власний Університет — це велика річ і для Церкви, і для держави, і взагалі для цілого суспільства. Ми хочемо стати на рівні інших народів, ми хочемо мати змогу використовувати здібності, які Господь Бог вложив в наших людей. Ми хочемо мати своє вогнище науки. Можна звичайно їздити по цілому світу, вчитися в різних інституціях, але сьогодні ми вже маємо свою, ще дуже маленьку, майже у пеленах, інституцію. Український Католицький Університет, у якому були б всі необхідні гуманітарні факультети, має всі шанси здійснитися, якщо будемо бачити його вартість і користь і, якщо його належно підтримаємо».
Відділ інформації ЛБА
